Репродуктивне здоров’я жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз
Journal Title: Сімейна медицина - Year 2019, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p><strong>Мета</strong><strong> дослідження</strong><strong>:</strong> зниження частоти порушень репродуктивної функції та гестаційних ускладнень жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз на тлі вивчення нових аспектів патогенезу безпліддя та розвитку акушерської і перинатальної патології, а також удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів залежно від варіантів поєднаної патології матки та молочних залоз.</p><p><strong>Матеріали та методи.</strong> Лікування безпліддя у всіх пацієнток на першому етапі було проведено шляхом використання методів допоміжних репродуктивних технологій. У 1-у групу увійшли 90 жінок із дифузною дисплазією молочних залоз. Серед них було виділено три підгрупи жінок з урахуванням наявності супутньої генітальної патології. На другому етапі дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 210 жінок, яких залежно від наявності доброякісної патології молочних залоз і матки та використаних лікувально-профілактичних заходів також було розподілено на групи і підгрупи. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, кардіотокографічні, морфологічні, ендокрінологічні, біохімічні та статистичні.</p><p><strong>Результати.</strong> Використання удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту мимовільного переривання вагітності на 4,5%; передчасних пологів – на 3,3%; плацентарної дисфункції – на 14,3%; прееклампсії – на 7,8%; аномалій пологової діяльності – на 11,1%; дистресу плода – на 7,8%; кесаревих розтинів – на 10,0%; асфіксії новонароджених середнього ступеня – на 14,8%; асфіксії новонароджених тяжкого ступеня – на 7,3%; постгіпоксічної енцефалопатії – на 7,3%; реалізації внутрішньоутробного інфікування – на 6,8%, перинатальних втрат –на 3,5%.</p><strong>Заключення.</strong> Використання удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів у жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз дозволяє суттєво зменшити частоту не лише репродуктивних втрат, але й акушерських і перинатальних ускладнень, що є вирішенням важливої проблеми сучасного акушерства.
Authors and Affiliations
О. Полюлях
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647751
- DOI 10.30841/2307-5112.2.2019.175663
- Views 157
- Downloads 0
Синдром тромбоцитопенії у практиці сімейного лікаря
У статті представлений літературний огляд щодо синдрому тромбоцитопенії, його частоти, причин, особливостей перебігу, що вимагає від сімейного лікаря ретельного і вчасного виявлення, проведення чіткої патогенетичної дифе...
Синдром гіпергемолізу: теорія і практика
Надана детальна інформація щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, профілактики і лікування важкого ускладнення трансфузійної терапії еритроцитною масою – гіпергемолізу. Синдром гіпергемолізу – грізне ускладнення...
Сучасні підходи до діагностики та ведення хворих із псевдоподагрою
У статті наведенні основні етіопатогенетичні фактори, що лежать в основі виникнення пірофосфатної артропатії. Згідно рекомендацій Європейської протиревматичної ліги представлені сучасні діагностичні критерії і тактика лі...
Альбумін: спектр можливостей застосування (лекція)
Альбумін – основний білок організму, який має багато незамінних функцій. Препарати альбуміну використовують в інтенсивній терапії, під час оперативних втручань, при травмах, опіках, захворюваннях нирок, печінки тощо. Обм...
Сімейна медицина – тепер більш ніж коли-небудь: XXI Всесвітня конференція з сімейної медицини WONCA World 2016
В Ріо-де-Жанейро (Бразилія) з 2 по 6 листопада 2016 року відбулася ХХІ Всесвітня конференція з сімейної медицини WONCA. Основна тема конференції була сформульована як «Сімейна медицина – тепер більш ніж коли-небудь».