Ріст і розвиток енергетичних плантацій верби різної густоти за внесення азотних добрив на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу
Journal Title: Новітні агротехнології - Year 2018, Vol 0, Issue 6
Abstract
<p><strong>Мета. </strong>Визначити оптимальні показники густоти та норми внесення азотних добрив для забезпечення інтенсивного росту та високої продуктивності енергетичних плантацій деяких сортів верби в умовах Центрального Лісостепу.</p><p><strong>Методи. </strong>Об’єктом дослідження були плантації двох сортів верби прутовидної (<em>Salix viminalis</em> L.) – ‘Tora’ і ‘Тернопільська’, створені в умовах північної частини Центрального Лісостепу України навесні 2015 р. Висаджували живці верби довжиною 20 см двома спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м за двох варіантів ширини міжрядь: 1,50 та 2,50 м. Густота садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га.</p><p><strong>Результати. </strong>Після двох років вирощування верби середня висота її рослин становила від 339 до 493 см. Після третього року (2017 р.) приріст за висотою був меншим, ніж попереднього року. За схеми садіння 0,75×1,50×0,75 м у сорту ‘Tora’ вищими рослини були у варіанті з густотою насаджень 12 тис. кущів/га (553 см), а за ширини міжрядь 2,50 м – за 18 тис. кущів/га (588 см). У сорту ‘Тернопільська’ за обох схем садіння висота рослин була більшою за густоти насаджень 18 тис. кущів/га – 452 і 414 см відповідно. Перед початком четвертого вегетаційного періоду (2018 р.) трирічна наземна маса верби була зрізана і на частині площі внесено аміачну селітру в кількості 35 і 70 кг д.р./га. У обох сортів сформувалася нова паросль, яка характеризувалося значно більшою кількістю пагонів у кущі (у сорту ‘Tora’ – від 4,8 до 6,6, а в сорту ‘Тернопільська’ – від 3,5 до 8,8 шт./кущ) та їх висотою, ніж після першого вегетаційного періоду, – відповідно 398–477 та 283–425 см, тобто приблизно на рівні висоти рослин після перших двох років вегетації. Відзначено тенденцію до зменшення кількості пагонів у кущі та їхньої висоти за збільшення густоти насаджень. Проведені дослідження вказують на позитивний вплив внесення аміачної селітри в нормі 70 кг д.р./га на висоту рослин і продуктивність біомаси верби.</p><p><strong>Висновки</strong>. Серед використаних у дослідженні двох сортів верби прутовидної на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу України інтенсивнішим ростом і вищою продуктивністю відзначався сорт ‘Tora’. Ліпшою для садіння обох сортів була схема 0,75×1,50×0,75 м. Оскільки обрані для досліджень варіанти густоти забезпечили приблизно однакові результати, доцільними для використання слід вважати менші з них – 12 і 15 тис. кущів на 1 га. Використані норми аміачної селітри, особливо N<sub>70</sub>, сприяли збільшенню висоти однорічної вербової порослі та продуктивності її біомаси.</p>
Authors and Affiliations
Ya. D. Fuchylo, V. M. Sinchenko, B. M. Vokalchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP614264
- DOI 10.21498/na.6.2018.165363
- Views 205
- Downloads 0
Methodical approaches to the breeding process in vegetable growing
The article highlights methodological approaches to the development of new varieties and hybrids of tomato for different uses. Having used the developed techniques we obtained a number of varieties and hybrids, widesprea...
Productivity depending on sugar beet genotypes
Purpose. To theoretically substantiate and develop agrobiological basics of sugar beet hybrids cultivation ensuring effective implementation of their breeding and genetic potential under the conditions of the Central For...
Стійкість пшениці озимої до ураження септоріозом залежно від сорту
Наведено результати вивчення ураження пшениці озимої септоріозом залежно від сорту. Встановлено, що найвища розповсюдженість та ступінь ураження пшениці даною хворобою відмічається у фазі виходу рослин у трубку. В умовах...
Формування посівів ярого ячменю за параметрами кількості рослин залежно від впливу технологічних факторів
У статті показано формування агрофітоценозу ячменю залежно від застосованих мінеральних добрив та проведеного позакореневого підживлення мікродобривом «Нутрівант плюс». На основі коваріаційного аналізу доведено ефективні...
Технологічні аспекти сушіння коренеплодів пастернаку
<p><strong>Мета.</strong> Удосконалити технологію отримання пастернаку сушеного для подальшого використання в харчовій промисловості.</p><p><strong>Методи.</strong> Сушіння пастернаку здійснювали чистим повітрям (d = 10 ...