Ризики виникнення африканської чуми свиней на території Житомирської області

Abstract

Метою і завданням роботи було вивчити епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней (АЧС) на території Жито-мирської області, вивчити роль етіологічних чинників, проаналізувати ризики появи нових випадків. При проведенні досліджень застосовувалися загальноприйняті методи епізоотологічного дослідження, статистичного аналізу. Аналізуючи епізоотичну ситуацію щодо АЧС в Житомирській області за 2015–2017 рр. слід зазначити, що серед інших областей за кількістю спалахів АЧС менше ніж у Житомирській лише у Івано-Франківській – 3 і у Львівській – 1 випадок, у Дніпропетровській така ж кількість як у Житомирській – 4 випадки. В усіх інших областях кількість спалахів АЧС більша, ніж у Житомирській. При розгляді геогра-фічного положення Житомирської області ми виділили ряд критеріїв, які можуть сприяти поширенню АЧС. Варто врахувати такі ризики. Прикордонне розміщення області – на півночі Житомирська область межує з Республікою Білорусь. Хоча випадків АЧС в Білорусі офіційно зареєстровано небагато (2 в 2013 році), але занепокоєння викликає той факт, що країни, які межують з Білорусією, неблагополучні щодо АЧС, і в них зареєстровано значно більше випадків цієї хвороби. Тут, з нашої точки зору може бути два варіанти: або в Білорусі дійсно ефективно проводять заходи щодо ліквідації АЧС, або про нові випадки просто не пові-домляють. Останній варіант більш вірогідний, якщо проаналізувати інтернет-ресурси і подивитись карту-схему спалахів АЧС в Західній Європі. Тому ризики тут можуть бути досить високі. Проведена депопуляція дикого кабана в Білорусі згідно з офіційни-ми даними може своєю чергою спричинювати міграцію диких свиней на територію України. Північна частина Житомирської області знаходиться в лісовій місцевості, що є природнім ареалом популяції дикого кабана, який може бути переносником АЧС. Особливе занепокоєння викликає те, що на півночі Рівненської області було зареєстровано багато випадків АЧС, де також пере-важає лісиста місцевість. Отже – існує ризик занесення дикими кабанами з Рівненської області в Житомирську вірусу АЧС. Житомирська область межує з областями, в яких епізоотична обстановка щодо АЧС є значно напруженіша. В Київській області зареєстровано 15 випадків АЧС, в Вінницькій – 9, в Хмельницькій – 6, в Рівненській – 21. Житомирська область займає центральне положення, через її територію проходять багато авто- і залізничних шляхів міжнародного значення, які прямують до столиці України. Таким чином область – має тісні економічні зв’язки з іншими регіонами. Якщо врахувати всі вищеперераховані ризики Житомирської області, то можна сказати, що в області достатньо контрольована ситуація. Якщо в Україні станом на 20.01.18 – 323 спалахи АЧС, то у Житомирській області – 4. Аналізуючи поширення АЧС в Житомирській області за фактом реєстрації неблагополучних пунктів 2015–2017 рр., можна припустити, що хвороба поширилась в Житомирську область з дикими свинями зі східного напрямку Київської області (випадки в Радомишльському і Малинському районах). В усіх випадках були проведенні заходи щодо ліквідації АЧС згідно з інструкцією, ефективність яких підтверджена подальшою благополучністю області

Authors and Affiliations

В. Л. Бегас, Т. О. Романишина, Ж. В. Рибачук, О. В. Пінський, М. Д. Міщенко, І. А. Волківський, М. Ю. Лисенко, П. А. Яткевич

Keywords

Related Articles

АКТИВНІСТЬ ЕНЗИМІВ У СИРОВАТЦІ КРОВІ КОРІВ ЗА ФАСЦІОЛЬОЗНОЇ ІНВАЗІЇ

У статті наведено результати досліджень впливу фасціольозної інвазії на активність ензимів сироватки крові корів, а саме: аланін-амінотрансферази, аспартат-амінотрансферази, лужної фосфатази, каталази та супероксиддисмут...

Концентрація інсуліноподібного фактору росту в молозиві, молоці та плазмі крові корів

Останнім часом з’явилася значна кількість даних, які вказують на існування зв’язку між споживанням молочних продуктів та розвитком онкологічних захворювань. Пояснюється це наявністю у молоці низки гормонів, зокрема інсул...

ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ БУГАЙЦІВ ЗА РІЗНОГО ВМІСТУ В РАЦІОНІ ВІТАМІНУ Е ТА СЕЛЕНУ

Досліджували вплив введення до раціону відгодівельних бугайців Селену та вітаміну Е у кількості 0,3 і 100 мг та 0,5 і 300 мг на кг сухої речовини на жирнокислотний склад плазми крові. За згодовування бугайцям підвищених...

ВИВЧЕННЯ КУМУЛЯТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ «АМПРОЛІНСИЛУ»

У статті розглядаються результати експериментальних досліджень із вивчення кумулятивних влвастивостей «Ампролінсилу» на лабораторних тваринах. Встановлено, що довготривале щоденне внутрішньошлункове введення «Ампролінсил...

Структурно-функціональна організація кісткового мозку поросят

Метою роботи було встановити ступінь розвитку кісткового мозку та активність його кровотворної функції за мор-фометричними показниками кісток, де він локалізується, і осередків окостеніння у взаємозв’язку з розвитком хря...

Download PDF file
  • EP ID EP293052
  • DOI 10.15421/nvlvet8323
  • Views 73
  • Downloads 0

How To Cite

В. Л. Бегас, Т. О. Романишина, Ж. В. Рибачук, О. В. Пінський, М. Д. Міщенко, І. А. Волківський, М. Ю. Лисенко, П. А. Яткевич (2018). Ризики виникнення африканської чуми свиней на території Житомирської області. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 20(83), 120-124. https://europub.co.uk/articles/-A-293052