СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТА ЕКОНОМІКО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ОСВІТА» («УКРАЇНА ХХІ СТОЛІТТЯ»)
Journal Title: Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Філософія" - Year 2018, Vol 0, Issue 51
Abstract
Формування (створення) Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття») автор розглядає як один з найважливіших етапів реформування галузі після розпаду СРСР. Постала велика кількість першочергових завдань, щодо створення та розбудови української держави, формування української людини, відродження культури. Основним завданням стало духовне відродження народу, як головного суб’єкта поточних і перспективних змін. Останнє десятиліття існування Радянського Союзу було досить суперечливим. З одного боку, існував запит на проведення певних реформ, а з іншого – в багатьох сферах зберігалася економічна, ідеологічна, соціокультурна стагнація та реакція. В такій суперечливій обстановці змінювалася і система освіти, формувалися нові підходи, яким не судилося втілитися через розпад СРСР. Одразу після здобуття незалежності Україна мала самостійно сформулювати власні пріоритети і перспективи розвитку національної освітньої сфери. Головна проблема, що піднімається в статті, полягає в тому, наскільки соціокультурні та економіко-політичні обставини останніх років існування СРСР вплинули на створення Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»). Автор звертає увагу на активне продукування нових знань, які здатні забезпечити соціально-економічний прогрес суспільства тому, що освіта є професійним та соціальним захистом для людини. Створення національного ефективного простору освіти з метою конкурентоспроможності у глобалізаційних світових процесах. Соціокультурні передумови стали значними змінами у житті суспільства та націотворення. Відбулося розширення потреб в індивідуальному та особистісному розвитку людини завдяки економічним та політичним трансформаціям, поширенню інтеграційних та глобалізаційних процесів у світі, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Автор розглядає економічні фактори, а саме, руйнування економіки у зв’язку з переходом на ринкові принципи господарства та зростання випуску фахівців при зниженні якості освіти, що в свою чергу не відображало потреб економіки. Це стало поштовхом до падіння престижності праці кваліфікованих фахівців та призвело до небажання молоді обирати технічні спеціальності, через незабезпечення комп’ютерного фонду, застарілої матеріальної бази та ін.
Authors and Affiliations
О. Якимчук
ІДЕЯ УНІВЕРСИТЕТУ У ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКІЙ ШКОЛІ. ФІЛОСОФІЯ СТОСОВНО НАУК
У статті розглянуто проблему становища філософії у системі університетських наук з точки зору Львівсько-Варшавської школи (ЛВШ) (1895–1939). Вибір теми статті зумовлений політикою скорочення в Україні навчальних годин на...
САМООСВІТА ОСОБИСТОСТІ ЯК СПОСІБ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЖИТТЯ
Досліджено, як зростання інфомаційного потоку, виникнення нових технологій, прискорення соціально-економічного розвитку, перехід до ринку, зростання числа безробітних впливають на формування стратегії...
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ «КУЛЬТУРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ» У ПОГЛЯДАХ РОСІЙСЬКИХ ТЕОРЕТИКІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
У науковій статті розкривається основний зміст філософських дискусій, які розгорнулися у першій половині ХХ століття серед російських теоретиків і були пов’язані з оцінкою наслідків культурної революції для подальшого ро...
ЭПОХА ТОТАЛЬНОЙ ГЛУХОТЫ: ПРИРОДА И ПОСЛЕДСТВИЯ АНТИКУЛЬТУРНОГО ПРОЕКТА
В статье обзорно анализируется состояние кризиса современной культуры, его причины и факторы, уходящие своими истоками в экзистенцию человеческой событийности. Выявляются основные проблемные зоны и онтологические основан...
ЙОГА КАК СОВРЕМЕННАЯ АНТРОПОТЕХНИКА ЧЕЛОВЕКА
Выдвигается идея того что йога может выполнять роль антропотехники человека. Анализируя философию ХХ – XXI века сталкиваемся с необходимостью развивать человека как духовно, так и физически, конструировать себя, внедрять...