СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІЇ РЕФРЕНУ В ПОВІСТІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»
Journal Title: Лінгвістичні дослідження - Year 2018, Vol 0, Issue 49
Abstract
Стаття присвячена аналізу одного з важливих засобів стилістичного синтаксису – рефрену, з’ясуванню його ролі у створенні оповідності. Відповідно до завдань проаналізовано лексичне наповнення рефрену, описано його стилістико-синтаксичну організацію, з’ясовано структурно-композиційну роль, яка полягає в наданні кожній частині повісті певної самостійності, а також забезпечує цілісність і зв’язність оповіді в цілому, задає відповідну її тональність. Рефрен є кладником творення комічного.
Authors and Affiliations
Г. А. Губарева, Ю. І. Калашник
НЕПРОМИНУЩІСТЬ ВТІЛЕНОГО В СЛОВІ
У статті висвітлено роботу Круглого столу «Науковий доробок професора Ольги Муромцевої в українському мовознавчому і філософсько-освітньому вимірах», який відбувся 16 лютого 2018 р. на українському мовно-літературному фа...
СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ У ТЕКСТАХ Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
У статті йдеться про синтаксичні засоби експресії тексту творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Ресурс синтаксичних засобів експресивізації художнього тексту майже вповні представлений у творчому доробку письменника. Вочевидь...
«МІЙ ДИРДИР». ФУТБОЛЬНА ЛЕКСИКА В МАЛІЙ ПРОЗІ АНДРІЯ БОНДАРЯ
Проаналізовано футбольну лексику, зафіксовану в малій прозі зі збірок «І тим, що в гробах» і «Морквяний лід» сучасного українського письменника Андрія Бондаря. Актуальність дослідження полягає у спробі максимального вико...
РЕГУЛЯТИВНІСТЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
У статті розглянено регулятивність та її міжкатегорійні зв’язки з опертям на ідею потрактування тексту як багатомірного та поліфункційного засобу інтерактивної взаємодії автора та читача. Регулятивність уналежнено до сис...
НЕОСЕМАНТИЗАЦІЯ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ СОЦІОДИНАМІКИ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
На основі українськомовних мас-медіа 2013–2018 рр., що відтворюють активний лексикон сучасного українця в його неоднорідності й новизні, з’ясовано деякі позамовні чинники, що впливають на творення семантичних неологізмів...