СТРУКТУРНО-СЕМІОТИЧНА КОНВЕРГЕНЦІЯ МІФУ ТА ЕМБЛЕМИ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2017, Vol 10, Issue 17
Abstract
У статті вивчаються функції емблематичних механізмів у формуванні первісного досвіду, визначається їхня роль в утвердженні координаційних сенсостимулювальних систем, синкретичних зумовленостей. Якщо в структурі класичної емблеми міфологічний матеріал відігравав роль вторинної візуальної репрезентативності, то у давній свідомості візуально конкретизовані сенси були частиною первинного процесу утвердження досвіду. Among the sources that have influenced the shaping of classical European emblems, Peter M. Daley especially distinguishes ancient Greek mythology. First and foremost the scholar points out the significance of mythological material for the development of didactic meanings in the emblematic books of the 16th-17th cent. in Europe. His interpretations touch upon the transformations and modifications of ancient plots into the component type organization of an emblem, the definition of their role in the meaning expression of the Baroque genius. Such considerations provoke the broader explanation of certain principles of the structural organization of the myth itself, its formal and paradigmatic organized character. If the mythological data played the role of secondary visual representativeness in the structure of an emblem, then visually specified meanings were part of the primary process of experience establishment in the old consciousness. Naturalistic images, separated from the general visual flow, became the object of ritual and ceremonial manipulations, nominations; they were included in the convergence system of visual and verbal markings combination. Monitoring the functions of emblematic mechanisms in the formation of primal experience contributes to determining their role in the establishment of coordinating sensory-stimulating systems, syncretic heteronomies. In Roland Barthes’s handling of the subject, the myth is a ‘second-order semiological system’ that resembles a semiological construction kit the elements of which are crystallized by consciousness and compiled into a semantic algorithm. There he singles out a three-element system (signifier, signified and sign) in it that is commensurable with the three-component scheme of an emblem (іnscriptio, pictura, subscriptio) in the plane of structuring and signification. Eleazar M. Meletinsky considered that the first ‘grand philosophy of the myth’ was developed by Giambattista Vico. A tremendous value of his comments lies in the fact that he has determined the origin of the myth from the tropes. Such formulations emphasized the importance of visual analogies and associations, the transfer of ‘visual similarity’ to the adoption of semantic shades in new concepts. It may be traced in the mythological consciousness the way specifically established ties between different objects and phenomena, actions and cycles, form a system of iconic-conventional correlations, regulate the affirmation of orientational, mnemonic, classification schemes, as well as visual experience becomes the basis for imitative verbality. Structurally and functionally, the myth presents the first manifestation of naturalistic emblematism. Lucien Lévy-Bruhl elaborated the existence of a logical condition of mythology, described its functionality through the prism of participation mystique, or mystical participation concept pointing out again the importance of transitions from concrete to general by the mediation of different signs in paralogical thinking. The complexity of tracking and precise reconstructing the primary source, state, and constituents of the ancestor language is an obstacle that contributes to the polysemy andpolyvariant of the definitions and interpretations of the myth. However, the structural elements that define the notional organised nature and identity of the myth are usually quite distinctly preserved. Mythological consciousness is characterized by the creation and configuration of meaning, which exemplifies the similarity to the ‘emblematicity’ principle. The mechanism of meaning formation is regulated here by its structure and ‘philosophy’.
Authors and Affiliations
Oleksandr Soletskyу
Keywords
Related Articles
- EP ID EP432888
- DOI -
- Views 108
- Downloads 0
CONTACT ESTABLISHING IN AMERICAN CORPORATE CULTURE VIA TRANSLATION
The article deals with issues of intercultural interaction in the American corporate culture, it concerns the features of the use of etiquette formulas on the phase of contact establishing within the corporate discourse....
Жанровий характер колізій в українських драматичних сценах (картинах, малюнках) кінця ХІХ – початку ХХ століття на тему влади землі
Досліджуючи українські драми кінця ХІХ - початку ХХ століття ми звернули свою увагу на актуалізацію жанрового підзаголовка драматичних сцен (картин, малюнків). Багато з них за своєю тематикою відповідали обраному нами пр...
Тематика журналу «Вчений Гермес» та ідея національно-культурного відродження Греції
У статті розглянуто питання тематичного змісту журналу «Вчений Гермес». Особливу увагу приділено внеску філологічних матеріалів журналу в національне та культурне відродження грецької нації на початку ХІХ ст. The article...
Синтаксическая структура названий телевизионных передач
В статье рассматриваются различные подходы к определению лингвистического статуса названий телепередач, занимающих особое место в ономастической подсистеме языка, анализируется их структура, описываются синтаксические ср...
ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ «КЕРІВНИЦТВА МПК З ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
У статті проаналізовано український переклад важливого документу Міжвідомчого постійного комітету «Керівництво МПК з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації». Визначено речення, ро...