СУДОВИЙ ПЕРЕГЛЯД РІШЕННЯ ЩОДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Journal Title: Вiсник Львівського Університету, Серія юридична - Year 2018, Vol 67, Issue
Abstract
The article deals with general theoretical issues of ensuring judicial review of a disciplinary decision taken in respect of a judge by a primary disciplinary authority. The research starts with the analysis of the international-law approaches to the question of judicial review of such decisions, including the recommendations and opinions of the Council of Europe bodies, as well as the relevant case-law of the European Court of Human Rights. It then moves on to explore domestic experience of Western European countries and the USA which provide for a judicial review of decisions in disciplinary cases against judges. With reference to this empirical material the research offers conceptual and methodological analysis developing ways of determining the scope and standards of judicial review in such categories of cases. In that regard it is first of all suggested that, despite the diversity of judicial discipline systems, the scope of judicial review of a disciplinary decision should extend to questions of law (both substantive and procedural), fact and discretion. What actually varies is the depth of review or, more precisely, the standards of review and the corresponding level of deference which must be demonstrated to the primary disciplinary authority. It is further suggested that there are several factors which have influence on the formation of the standards of review. Those factors essentially predetermine the functional interaction between the primary law-enforcement body and the controlling judicial authority. The first factor is institutional one which implies considerations of the legal status of the primary decision-making body in domestic law. The second factor is a procedural one which underlines the importance of inquiring into the nature of the proceedings before the firstinstance authority. Notably, the relevant questions for this inquiry would be whether the procedure effectively ensures the due process rights and safeguards for general fairness of the proceedings, including the right to full hearing and defence for the judge concerned, and what standards of proof are applied in such proceedings. Finally, the third factor is that of expertise. It refers to the knowledge and experience which the specialised bodies possess and to the fact that the legislator may implicitly or explicitly recognise the principal role of the primary decision-maker in interpreting and applying law in the specialised area. In addition to the issues of scope and standard of review, it is important to bear in mind that the reviewing court should be provided with the competence to apply an adequate remedial measures. The controlling judicial authority should be able to effectively eliminate the identified shortcomings in the proceedings before the first-instance authority. The minimum powers should include the capacity for repealing the decision subject to review. However, this may not be enough, since the significant negative consequences of the original decision may not be eliminated in such an easy way. For the effective protection of the rights at issue, it may be important for the reviewing court to take other remedial measures. The legitimacy and necessity for applying particular remedial action should be established by taking into account the institutional, procedural and expert factors mentioned above. Розглянуто загальнотеоретичні питання забезпечення судового перегляду рішення первинного органу правозастосування, ухваленого у дисциплінарній справі щодо судді. Проаналізовано міжнародно-правові підходи до проблеми судового перегляду таких рішень, у тому числі рекомендації та висновки органів Ради Європи, а також відповідну прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Розглянуто досвід західно- європейських країн, які забезпечують судову процедуру перегляду рішень дисциплінарного органу щодо суддів, а також вивчено підходи до вирішення цієї проблеми у юрисдикціях США. На основі концептуально-методологічного аналізу запропоновано шляхи визначення обсягу та стандарту судового перегляду у таких категоріях справ. З’ясовано, які сфери повинен охоплювати судовий перегляд, щоби забезпечувати належний обсяг перевірки первинного рішення. Виділено чинники, які впливають на формування стандартів перегляду з огляду на особливості провадження в первинному органі правозастосування. Охарактеризовано зміст правозахисних повноважень суду, який виконує контрольну функцію, а також загальноправові умови, що визначають допустимий обсяг застосування таких повноважень.
Authors and Affiliations
Taras Pashuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP467915
- DOI 10.30970/vla.2018.67.094
- Views 105
- Downloads 0
СТРУКТУРА СУДОВОГО РІШЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ THE STRUCTURE OF COURT DECISION IN AN ADMINISTRATIVE CASE
Досліджено структуру судового рішення в адміністративній справі. Визначено поняття судового рішення як акту правосуддя та процесуального документа та доведено самостій- ність структури форми, яка може не збігатися зі змі...
ГРОШОВЕ СТЯГНЕННЯ ЯК КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА САНКЦІЯ ЗА НЕПРИБУТТЯ ЗА ВИКЛИКОМ НА ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ MONETARY PENALTY AS A CRIMINAL PROCEDURAL PUNITIVE SANCTION FOR DISREGARDING COURT SUMMONS IN THE COURSE OF PRE-TRIAL INVESTIGATION
Проаналізовано поняття, сутнісні ознаки, значення грошового стягнення як криміналь- но-процесуальної санкції. На цій підставі сформульовано авторське бачення грошового стягнення як заходу забезпечення кримінального прова...
SUICIDE IN THE LAW APPLICABLE IN POLAND UNTIL 1970
The article contains the characteristics of suicide regulations in various legal systems that were in force in Poland until 1970. Until the mid-eighteenth century, legal regulations which were in force in the territory o...
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ МОНІТОРИНГУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ THE METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF NORMATIVE LEGAL ACTS MONITORING
Висвітлено методологічні принципи моніторингу нормативно-правових актів. Обґрунтовано, що правовий моніторинг є обов’язковим елементом методологічного та раціонального підходу до законотворчості. З’ясовано, що актуальніс...
ОРГАНІЗАЦІЯ, СТРУКТУРА ТА КОМПЕТЕНЦІЯ КРАЙОВИХ СУДІВ У ГАЛИЧИНІ (1855–1918)
The article is devoted to the study of the historical experience of the organization and operation of regional courts in Halychyna in the composition of Austria and Austria-Hungary (1855–1918), as well as the characteris...