СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ СВОБОДИ ТА ПАРАДОКСИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета статейного дослідження полягає у висвітленні методологічної ролі соціальної філософії у процесах оптимізації демократичного устрою, осучасненні змісту категорій свободи та відповідальності через філософський аналіз дефініцій представниками різних політичних сил та гуманітарних наук. Завдання – розкрити причини неоднозначності поняття демократії через аналіз понять свободи та відповідальності та упередити небезпеку переростання демократії у диктатуру чи охлократію. Теоретичним базисом слугують фундаментальні розробки таких видатних філософів, як Б. Спіноза, Г.В.Ф. Гегель, Г.В. Лейбніц, Ф. Ніцше, Ж.-Ж. Руссо, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм, М. Бердяєв та інші; основні принципи соціальної філософії – соціального детермінізму, конкретності істини, раціональності, взаємозв’язку та розвитку, вимоги всебічності та критичності розгляду. Наукова новизна полягає: в обґрунтуванні значимості для сучасної практики філософського аналізу змісту ключових понять демократії – «свобода» та «відповідальність»; у розкритті механізму функціонування понять свободи та відповідальності в різних ідеологіях та різних сферах суспільного життя; у проведенні філософського аналізу поняття відповідальності, виявленні причин парадоксальності його проявів; в окресленні наукового та дидактичного потенціалу філософської розробки категорій свободи та відповідальності у практиці демократичних процесів; у постановці питання про необхідність врахування ієрархії змісту свободи (розмежування слова, поняття, категорії). Висновки. У результаті дослідження було встановлено, що оптимізації демократичного устрою необхідно передує філософське розуміння засадничих принципів та понять демократії, передусім свободи та відповідальності, та врахування його результатів у практику повсякденного життя держави. Гармонізації демократичного устрою (що є ідеалом) потрібно протиставити модель постійного відтворення існуючого стану духовної диференціації світогляду людини, лише зводячи її внутрішню суперечливість до неантагоністичної та формування на цій основі рис самообмеження, самодетермінації особистості, – як наслідку розуміння відносності свободи, повного усвідомлення та прийняття відповідальності за свої наміри та рішення.
Authors and Affiliations
Z. V. Stezhko, Y. G. Stezhko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383972
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.131937
- Views 84
- Downloads 0
СУЧАСНІСТЬ І ВІЙНА: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПОЛЕМОЛОГІЇ
Вступ. Щоб зрозуміти причини воєн і конфліктів, які, на жаль, все більше охоплюють сучасну цивілізацію, нам необхідно використовувати міждисциплінарний підхід. Дослідження воєн, який рідше називають полемологія – це муль...
METHODOLOGY FOR STUDYING THE PROBLEM OF WAR AND PEACE IN PERSONAL RELIGIOUS BELIEFS
Purpose. The main purpose of this paper is to consider the methodological peculiarities in the formation and interpretation of war and peace, in the context of the spiritual (irrational) rethinking by humanity and the na...
THE SOCIO-ANTHROPOLOGICAL IDEAS IN THE AMERICAN CRITICAL REALISM (GEORGE SANTAYANA)
Purpose. The purpose of the article is to analyze George Santayana’s socio-anthropological ideas, which are presented in his works The Life of Reason: or The Phases of Human Progress and Dominations and Powers: Reflectio...
TRANSFORMATION OF THE GENDER DICHOTOMY OF SPIRIT AND BODY IN POSTMODERN PHILOSOPHY AND CULTURE
Purpose. The signification of the theoretical grounds for the conceptual reconstruction of the dichotomy "spirit-body" in the field of postmodern notions in philosophy and culture, the identification of the location of t...
ПОДІЯ ЯК ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОГО МОДУСУ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ
Метою дослідження є з’ясування взаємозалежності події як фактора перетворень в усталених сферах життя людини і повсякденності як способу існування соціального буття, що охоплює різноманітні види людської діяльності. Теор...