СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ СВОБОДИ ТА ПАРАДОКСИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета статейного дослідження полягає у висвітленні методологічної ролі соціальної філософії у процесах оптимізації демократичного устрою, осучасненні змісту категорій свободи та відповідальності через філософський аналіз дефініцій представниками різних політичних сил та гуманітарних наук. Завдання – розкрити причини неоднозначності поняття демократії через аналіз понять свободи та відповідальності та упередити небезпеку переростання демократії у диктатуру чи охлократію. Теоретичним базисом слугують фундаментальні розробки таких видатних філософів, як Б. Спіноза, Г.В.Ф. Гегель, Г.В. Лейбніц, Ф. Ніцше, Ж.-Ж. Руссо, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм, М. Бердяєв та інші; основні принципи соціальної філософії – соціального детермінізму, конкретності істини, раціональності, взаємозв’язку та розвитку, вимоги всебічності та критичності розгляду. Наукова новизна полягає: в обґрунтуванні значимості для сучасної практики філософського аналізу змісту ключових понять демократії – «свобода» та «відповідальність»; у розкритті механізму функціонування понять свободи та відповідальності в різних ідеологіях та різних сферах суспільного життя; у проведенні філософського аналізу поняття відповідальності, виявленні причин парадоксальності його проявів; в окресленні наукового та дидактичного потенціалу філософської розробки категорій свободи та відповідальності у практиці демократичних процесів; у постановці питання про необхідність врахування ієрархії змісту свободи (розмежування слова, поняття, категорії). Висновки. У результаті дослідження було встановлено, що оптимізації демократичного устрою необхідно передує філософське розуміння засадничих принципів та понять демократії, передусім свободи та відповідальності, та врахування його результатів у практику повсякденного життя держави. Гармонізації демократичного устрою (що є ідеалом) потрібно протиставити модель постійного відтворення існуючого стану духовної диференціації світогляду людини, лише зводячи її внутрішню суперечливість до неантагоністичної та формування на цій основі рис самообмеження, самодетермінації особистості, – як наслідку розуміння відносності свободи, повного усвідомлення та прийняття відповідальності за свої наміри та рішення.
Authors and Affiliations
Z. V. Stezhko, Y. G. Stezhko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383972
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.131937
- Views 74
- Downloads 0
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
Мета. Ця стаття прояснює значущість соціальної самоідентифікації особистості як основи для цивілізаційного та інституційного пояснення національної самоідентифікації в Україні. Теоретичний базис. Автори виявили, що при а...
МОДУС СОЦИАЛЬНОЙ ЦЕЛОСТНОСТИ: ПРАКТИКА КОНСТРУИРОВАНИЯ ПРОДУКТИВНОЙ СО-БЫТИЙНОСТИ
Цель работы. Фокус анализа сосредоточен на поиске методологических оснований исследования феномена социальной целостности. Состояние концептуальной базы современной социальной теории, направленной на исследование феномен...
ПУБЛІЧНА СФЕРА ПОЛІТИКИ: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР У СУЧАСНІЙ КОМУНІКАТИВНІЙ ТЕОРІЇ
Мета. Стаття спрямована на встановлення специфіки антропологічного тлумачення публічної сфери у сучасній філософській традиції. Методологія. У роботі застосовані загальнонаукові й спеціальні методи філософських досліджен...
EMOTIONS AND REASONING IN MORAL DECISION MAKING
Purpose of the research is the study of relationship between emotional and rational factors in moral decisions making. Methodology. The work is primarily based on the analysis and synthesis of the main empirical studies...
УМОВИ ІСТОРИЧНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЛЮДЯНОСТІ ІСТОРІЇ ЗА ЯСПЕРСОМ
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження...