СВОБОДА ЦЕЛЕЙ И СТРЕМЛЕНИЕ К СВОБОДЕ
Journal Title: Наукові праці. Серія "Філософія" - Year 2016, Vol 286, Issue 274
Abstract
Необходимость для человека каждодневно выстраивать линию своего поведения в окружении себе подобных (социальная среда) неизбежно порождает оценку себя и этого окружения. В первом приближении это - сознание меры свободы в осуществлении желаний и целей индивида. Отсюда исток проблемы и ответственности, которая в наше время стала одним из критериев гуманизма политических доктрин и правовой ответственности за свершенные деяния. Свобода неизбежно порождает вопрос: насколько поведение человека в реализации его намерений и целей совпадает с определенными общественными идеалами или же противоречит им. Акцентируя внимание каждый раз на внешней обусловленности поведения людей природной и общественной средой и не уделяя должного внимания соотношению их свободы и возможностей в самореализации личных планов, мы вольно или невольно недооцениваем проблему ответственности личности, значение волевых усилий в поступках и деяниях человека. Теоретическая и практическая потребность объяснить такую модель поведения, когда личность охотно берет на себя ответственность за мотивы своих поступков, но вину за негативные последствия своей деятельности возлагает на внешние обстоятельства, является актуальной задачей современной социальной теории.
Authors and Affiliations
Владимир Гавеля
Keywords
Related Articles
- EP ID EP224443
- DOI -
- Views 97
- Downloads 0
КОНЦЕПЦІЯ ВИКЛАДАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ Г. С. СКОВОРОДИ: РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ
Розглянуто основні концептуальні засади етики Г.Сковороди, запропоновані для ви-кладання в Харківському колегіумі в 1766 р., які так і не були реалізовані філософом вна-слідок церковної цензури та клерикальної упереджено...
ФІЛОСОФЕМА СИМВОЛУ І МОВА СУЧАСНОЇ НАУКИ
Розгляд характеру кореляції між символічною природою мови та штучними семіоти- чними кодами, що уможливлюють розуміння й комунікацію, і дискурсом сучасної науки є метою статті. Здійснено окреслення символічного характеру...
HERMENEUTICS AS THE EPISTEMOLOGY OF INTERPRETATION IN PAUL RICOEUR’S PHILOSOPHY
The representations about the content of historical development and the methodology of historical knowledge are changing significantly in the modern humanities. The formation of the new historical paradigms provides for...
DISCOURSE NON-CLASSICAL PHILOSOPHICAL PARADIGMS
The current state of philosophizingis reflected by the level of distrust of the society to philosophy, starting from students and ending with government officials. However, permanent crisis of fundamental philosophy incl...
ЗНЕЦІНЕННЯ ПРАЦІ ТА ЗАГРОЗА ВІДЧУЖЕННЯ МОЛОДІ ВІД ТРУДОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В УМОВАХ ДОМІНУВАННЯ ЦІННОСТЕЙ «СУСПІЛЬСТВА СПОЖИВАННЯ»
Тема стану цінностей праці в умовах бурхливого розвитку «суспільства споживан-ня», що розгортаються в руслі суспільних перетворень на пострадянському просторі та супроводжуються зламом традиційної для України моделі цінн...