ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ РЕСПОНСИВНОСТІ У МОВЛЕННЄВІЙ ВЗАЄМОДІЇ КОМУНІКАНТІВ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

Abstract

Статтю присвячено аналізу теоретичних засад явища «респонсивність» у діалогічному дискурсі. Встановлено, що респонсивність основана на розумінні процесу мовленнєвої взаємодії між комунікантами в цілому. Це дозволило розглядати респонсивність як основу для створення зв’язного діалогічного мовлення, в умовах якого послідовні репліки учасників діалогу узгоджуються між собою залежно від інтенцій комунікантів та з розрахунку на реакцію адресата мовлення. The article defines that in the dialogical discourse, a category of recipient as a receiver of a message is allocated on a basis of the general model of speech communication: «the addresser – the message – the addressee». Dialogical discourse is characterized by the alternation of communicative roles with the change of the position of the subject (addresser) and the object (addressee) of the communication, which is based on the transfer of the communicative initiative to the interlocutor. The addressee in the dialogical discourse is both a subject and an object of speech interaction, since he/she is not a passive consumer of information, but an active participant in dialogical interaction, on which the success of communication largely depends. At the same time, the position of the addressee in the dialogical discourse is characterized by instability, since the addressee is understood as a participant of communication, who takes the position of the responding communicator at that moment. The speech activity of the addressee in the dialogical discourse is determined by the distinction between the concepts of «reactivity» and «responsivity». Reactivity is an unconscious, spontaneous, instantaneous response of the addressee to the actions of the addresser, expressed verbally or nonverbally. Responsivity is a conscious speech response of the addressee to the replies of the addresser, as a rule, the answer, which includes the pragmatic intentions of the speaker, that is, involves the planning of the reply such as the choice of responsive strategies and tactics. Responsivity is the basis for creating a coherent dialogical communication, in which the consistent replies of the participants in the dialogue are mutually agreed upon, depending on the intentions of the communicants and based on the response of the addressee. Responsivity of the addressee in the dialogical discourse is the natural ability of the addressee to perceive the impact of the addresser and to respond to it in an optimal way, taking into account personal needs. Responsivity of the addressee is determined by his/her ability to systematize the received information from the interlocutor, level of his/her knowledge and experience. In addition, it depends on the ability of the addressee to plan actions, and according to this to build responsive strategies depending on the information received and the requirements of the communicative situation; as well as the ability to apply reciprocal tactics to balance the requirements of the addressee and their own needs in the dialogical discourse.

Authors and Affiliations

Myroslava Lukianets

Keywords

Related Articles

Рецепція античності в німецькій літературі ХХ століття та її вплив на інтерпретацію міфологеми Іфігенії

У статті досліджується сприйняття літературою Німеччини античної спадщини в контексті культурно-історичних умов ХХ сторіччя та її вплив на трансформацію традиційних сюжетів та образів. Значну увагу приділено визначенню о...

Художнє осмислення історії у драмі В’ячеслава Потапенка “Мазепа”

У пропонованій статті аналізується драма В’ячеслава Потапенка “Мазепа”, письменника порубіжжя ХІХ-ХХ століть, творчий доробок якого практично невідомий вітчизняним літературознавцям.Цілісне й системне дослідження його тв...

Вербалізація етичної оцінки в кінокритичному дискурсі

У статті розглядаються мовні засоби вираження морально-етичної оцінки в кінокритичних статтях. Авторка наголошує на тому, що категорії етики пов’язані із поняттями еталону і стереотипів. Під час аналізу текстових фрагмен...

СУБ’ЄКТНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБІРКИ НОВЕЛ ЄВГЕНІЇ КОНОНЕНКО «ТРИ СВІТИ»

У статті на прикладі новелістики Євгенії Кононенко простежується проблема реалізації автора в художньому творі. Особлива увага зосереджена на формах виявлення авторської свідомості та шляхах її репрезентації. Виявлено ос...

У пошуках шляхів розвитку української еміграційної літератури в епоху МУРу (на матеріалі статті І. Багряного «Думки про літературу»)

У статті досліджуються літературно-естетичні концепції, висловлені І. Багряним у праці «Думки про літературу». Розглядаються аспекти літературознавчого дискурсу з приводу завдань і перспектив розвитку української літерат...

Download PDF file
  • EP ID EP433378
  • DOI -
  • Views 92
  • Downloads 0

How To Cite

Myroslava Lukianets (2017). ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ РЕСПОНСИВНОСТІ У МОВЛЕННЄВІЙ ВЗАЄМОДІЇ КОМУНІКАНТІВ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 10(17), 173-178. https://europub.co.uk/articles/-A-433378