ТЕОРІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ ВІЛЬГЕЛЬМА ДІЛЬТЕЯ В КОНТЕКСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2017, Vol 7, Issue 14
Abstract
Представлено розвиток дослідницької боротьби німецького вченого за звільнення гуманітарного знання від впливу природничо-наукових методів, розглянуто суперечності Дільтеєвої методології гуманітарних наук. У статті висвітлюється вплив видатного німецького філософа і вченого В. Дільтея на розвиток філософської і наукової думки. Основну увагу зосереджено на методологічній ролі категорій «життя», «переживання» у самобутній концепції історичного пізнання В. Дільтея. The purpose of this article is to analyze Dilthey’s impact on the development of philosophical and scientific thought, to imagine the research struggle of this German scientist for the liberation of humanities from the influence of natural methods, to reveal the methodological role of the categories of "life" and "experiencing" in the original concept of historical knowledge of W. Dilthey, to outline the prospects for further research of his work. The author used primary scientific sources, monographs, journal publications and applied historical and analytical research methods on the stated problem. The article states that life and life process is a complex of relationships for Dilthey. These relationships are formed due to the constant achievement of new experiences based on previous experiences. Dilthey called it "acquired relationships of the soul". The consequence of the nature of this process has certain duration and continuity of relationships despite their fluidity. This condition is inherent in the spiritual life; the researcher identified this category as "entity". The author found out that understanding of man and his world is through experiencing of the integration of reality. Experiencing includes almost all the contents of consciousness and it largely coincides with life itself. Through the experiencing the elements of the objective external world are included in individual perception, which is an attempt to weaken the opposition through the "subject-object". Feelings (internal experience or experiencing) are life, not a cognitive relation to the world, because the fullness of life is disconnected between the subject and the object in the world. Developing methodological problems of historical knowledge, Dilthey, in place of defining Hegel’s mind, puts the life in its integrity with experiencing and understanding. The life of historical relationship, the history of Dilthey, is not a history of mind and spirit, because spirit itself is the product of historical activities. The main characteristic of Dilthey’s historicism is the construction of the study of history to "experiencing" as a tool of any historian. The novelty of the article lies in the study of the methodological role of the categories of "life" and "experiencing" in the original concept of W. Dilthey. The author will study further W. Dilthey’s creative heritage in the context of intelligence of his triad in relation to the problem of the structure of humanitarian knowledge.
Authors and Affiliations
Alla Doroga
Keywords
Related Articles
- EP ID EP434359
- DOI -
- Views 69
- Downloads 0
Концептуальні орієнтири М. Семенка: до постановки проблеми
У статті розглянуто специфіку співвідношення теоретичного та практичного вимірів творчості М. Семенка шляхом зосередження уваги на досвіді відпрацювання митцем проблеми деструкції та феномена поезомалярства як фундаменту...
Мова і мислення: від архетипної до етнічної свідомості
Стаття презентує сучасний погляд на одну з стрижневих проблем мовознавства – це питання взаємозалежності мови і мислення. Поетапно подано формування цієї проблеми в мовознавстві, починаючи з психологічного напряму до ког...
МИСТЕЦЬКІ ЗАХОДИ ЯК ЧИННИК КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
На підставі аналізу мистецьких заходів в м. Маріуполі 2014–2016 рр. виявлені основні особливості динаміки культурного простору регіону. Зазначено, що полікультурність Приазов’я, зумовлена особливостями заселення та розви...
Мовна політика держави як фактор збереження національної культури етнічних меншин Донбасу
У статті досліджено основні напрями діяльності національно-культурних товариств Донецької області у сфері відродження національних мов. Проаналізовані здобутки та проблеми у справі національного шкільництва, визначено ос...
НЕТРАДИЦИОННАЯ КНИГА КАК ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ АРТЕФАКТ КУЛЬТУРЫ НАЧАЛА ХХ ВЕКА
В статье раскрывается влияние социокультурных процессов на развитие нетрадиционной книги в начале ХХ века. Показано, что эксперименты с художественным пространством и произведением искусства были характерны для эпохи ава...