The living world of humanity: everyday life and wartime
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 7
Abstract
Humanity as an element of the living world is usually not subjected to reflection. It is a manifestation of self-evident and understandable essence of human being in the relations with other people and concerning natural beings as well as ideal world. To be human means to reveal a definite attitude towards oneself and the other people, namely compassion, respect, love, goodness, dignity, sincerity. Humanity is not one of the virtues. It is an existential foundation of social and personal morality. And it is that excess of kindness on which every moral norm and obligation are based. Humanity is a living world for mores, public and personal morality. Humanity in the everyday life exists unnoticeable as that habitual atmosphere of politeness, benevolence among the members of society. However, in the time of war and sharp social conflicts, which undermine the foundations of morality and when the person appears on the verge of losing own identity and of coexistence with the others, humanity appears as the basis of personal survival and of the maintenance of moral relation towards the other people as well as enables to find the prospects of mutual understanding in the world.
Authors and Affiliations
Yevhen. Muliarchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP662565
- DOI -
- Views 220
- Downloads 0
Research activity of Kyiv department of scientific atheism in the 1980’s.
The article analyzes the research activity of the department of scientific atheism of the Institute of Philosophy of the Academy of sciences of Ukrainian SSR. The author, using achieve materials, observes department’s ma...
Феномен общения в религиозно-философской традиции
Статья посвящена выявлению параллелей между парадигмами философии диалога и богословия общения через сопоставление их ключевых концептов и идей. Обосновывается когерентная линия их развития, что проявляется в усилении не...
Взаимосвязь когнитивных процессов и социокультурных факторов как движущая сила развития науки
В статье рассмотрено влияние когнитивных процессов и социокультурных факторов на развитие научного знания. Рассмотрена проблема развития научного знания в историческом контексте. Определены состав, структура научного зна...
Театралізоване мистецтво «вертепу» в ХХ–ХХІ столітті на Гуцульщині
Метою роботи є визначення особливостей вертепу на теренах Гуцульщини у XX–XXI столітті. Наукова новизна даного дослідження полягає у тому, що у порівняльній ретроспективі досліджено особливості вертепу на Гуцульщині. Зро...
Подолання методологічних засад філософії постмодернізму (У.Бек)
У другій половині ХХ століття однією з найвпливовіших стала філософія постмодернізму, що почала набувати значення універсального світогляду «доби Постмодерну». В багатьох країнах світу відносний добробут та свобода вибор...