Творча репліка Л. Толстого до М. Костомарова в жанрі мідквел
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2017, Vol 95, Issue
Abstract
Висвітлюється проблема жанрів у ракурсі надтекстових відношень. Зокрема, розглядаються функціональні можливості мідквелу як одного із жанрів, заснованих на інтертекстуальних зв’язках. З’ясовуються особливості взаємодії мідквелу Л. Толстого „Закінчення малоросійської легенди «Сорок літ», виданої Костомаровим у 1881 р.” і його претексту – повісті М. Костомарова „Сорок літ”. Зроблено висновок про те, що в повісті М. Костомарова крізь призму порушених морально-етичних проблем проглядають глибинні філософсько-теологічні питання, суголосні з духовно-творчими пошуками російського класика. Ключовим і об’єднуючим у творах стає мотив покарання, який, проте, знаходить у текстах різне сюжетне втілення. Показано, що проблема Божої кари розв’язується письменниками по-різному, а їхні тексти утворюють своєрідну дилогію, мета якої – продемонструвати неоднозначність й непередбачуваність законів, людського буття і дати простір читачеві для роздумів і шукань.
Authors and Affiliations
Inna Volkovynska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276118
- DOI 10.31861/pytlit2017.95.078
- Views 88
- Downloads 0
Обігравання неоміфологічних структур “Улісса” Дж. Джойса в “Мьорфі” С. Беккета
Розглянуто характер і специфіку обігравання античного міфу в „Уліссі” Дж. Джойса і „Мьорфі” С. Беккета. Вивчено схеми і прийоми травестування міфологічних структур „Улісса” у „Мьорфі”. Виявлено ремінісценції в „Мьорфі”,...
Психотерапевтичний роман: специфіка авторського метажанру
Розглянуті окремі підходи до визначення метажанру, зокрема, з позицій когнітивного літературознавства. Звернута увага на когнітивні моделі, що є водночас і жанровими характеристиками твору з позицій жанрології (генерики)...
Література “другого ряду” в контексті розвитку російського історичного роману
Досліджується процес формування жанру історичного роману. Виявляються його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Це вимагає особливих шляхів і...
Пародія як феномен літературної критики
Визначено особливості пародії не лише як художнього твору, а й як різновиду літературно-критичної розвідки. Зроблено висновок, що пародія, котра, за задумом її автора, має на меті показати й висміяти певні вади твору-ори...
Людина і світ у щоденниках О. Гончара: біографічний вимір
Йдеться про картину світу й людину в ньому, що постає в уявленні реципієнта під впливом щоденників О. Гончара. Порушено питання життєтворчості письменника. Діаріуш трактується як різновид автобіографічного жанру. Охаракт...