УНІВЕРСАЛІЇ КУЛЬТУРИ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ СУЧАСНОСТІ: ОСВІТЯНСЬКИЙ АСПЕКТ
Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2018, Vol 8, Issue 8
Abstract
Актуальність дослідження. Сучасна українська держава гостро потребує реалізації низки реформ у широкому колі соціальних сфер. Освітня система не є винятком. Навпаки, освіта є, мабуть, найяскравішим чинником організації та побудови нового суспільного ладу та нового типу людини як основної рушійної сили та суб'єкта соціально культурного процесу. Видатна, орієнтовна роль у процесі консолідації та інтеграції культури тисячоліттями відігравала філософія як специфічна галузь інтелектуального та універсального людського світогляду. Мета дослідження. Культура - це простір загальної природи людини, який не підходить для визначення його предметної активності. Людина не функтор, виконавець, встановлений механізм. Сутність людини характеризується як проект, багате поле можливостей та варіантів самовизначення. Індивідуальний вектор самоідентифікації може бути обраний самою людиною. Тому освіта без гуманітарного контенту є недоцільною. Останні наукові дослідження та аналіз проблем. Провідні фахівці та науковці з різних галузей науки і техніки залучені до обговорення проблеми кількісних та якісних показників викладання філософії в закладах вищої освіти України та світу. Отже, Олег Хома, Людмила Вороновська, Вікторія Суханцева, Олена Яценко виступають за песимістичний сценарій розвитку цивілізації на основі освіти, позбавленої філософського компоненту. Вефа Тасделен, Герт Бієста, Девід Коул, Морвенна Гріффіс, Рінет Шепен звертають увагу на перетворення, які необхідно пройти через філософський дискурс в контексті навчальної практики, з метою виявлення та реалізації різних форм накопичення знань. Завдання дослідження. Філософські техніки культурної рефлексії утворюють цілісний, етичний та аксіологічний світогляд, здатний вирішувати проблеми критичного та аналітичного характеру. Тому існує необхідність збільшення загальної кількості годин викладання дисциплін філософського циклу для формування основних компетенцій випускників вищого навчального закладу. Виклад основних матеріалів. Філософія як принцип інтелектуального "схоплення" органічної культурної єдності, її відображення, забезпечує необхідний категоричний та методологічний апарат для дискурсивного аналізу сучасного стану культури, місця в ній індивіда, можливості пошуку її подальшої експлікації. Необхідність цього референтного аналізу змістовно- ідеологічних основ культури є, мабуть, найбільш актуальним завданням для сучасних гуманітарних наук. Розроблене, наприклад, Юргеном Хабермасом і Карлом-Отто Апелем поняття дискурсивної етики, безсумнівно, постулює той факт, що у разі неможливості організації нового типу суспільного життя, заснованого на іншому виді громадянської свідомості та інших принципах міжособистісного спілкування, людство ризикує закінчити своє існування. Визнано, що світова культура тривалий час перебуває у стані кризи. Вісутні тенденції, що вказують на певну позитивну динаміку її трансформації. Тому з необхідністю слідує висновок - культура як продукт творчо- специфічного людського шляху розвитку світу потребує "допомоги" від свого свідомого носія. Висновки. Освіта в першу чергу - це процес формування людини. Цей процес можна порівняти зі створенням скульптури: певна безформна маса (людська свідомість без сформованих особистих принципів і переконань) через поступове, творчо непередбачуване, але алгоритмічно визначене втручання, неминуче і послідовно перетворене на твір мистецтва, унікальний феномен носія культури та предмет історії. Цей процес досить ризикований: один неправильний рух веде до незворотних наслідків. Особлива іронія полягає в тому, що будь-яка діяльність, до якої долучається людина, заснована на цих характеристиках. Експерименти у процесі виховання молодого покоління не менш небезпечні, ніж з атомною енергією.
Authors and Affiliations
Olena Yatsenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP410358
- DOI 10.33930/ed.2018.5007.8(9-10)-4
- Views 105
- Downloads 0
КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ: ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ
Актуальність теми дослідження. Актуальність цього напряму пов’язана з тим, що в теперішній час спостерігається стала залежність між успіхами у навчанні й професійній самореалізації студентської молоді та якістю їхньої п...
ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Актуальність теми дослідження. Соціально-економічна ситуація в Україні актуалізує проблему трудової підготовки підростаючого покоління, відповідно до реалій ринку праці, що вимагає модернізації системи трудового вихованн...
НАУКОВІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ
Актуальність дослідження. Розширення можливостей інформаційно-комунікаційних технологій за рахунок використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання з елементами комп’ютерного моделювання призводить до нових, більш...
ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНШОМОВНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти питання формування комунікативно-мовленнєвої компетентності іноземною мовою у дітей дошкільного віку набуває особливої актуальнос...
ГАБІТУС В СТРАТЕГІЯХ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ
Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження. Габітус як методологічна концепція дозволяє поєднувати різні рівні аналітики формування людини: індивідуальний, соціальний, екзистенціальний та символічний. Зміна...