Видовий склад та екологічні особливості кліщів-фітосеїд (Parasitiformes, Phytoseiidae) у рослинних асоціаціях м. Виноградів (Закарпатська область)
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2016, Vol 8, Issue 1
Abstract
У статті наведено результати досліджень видового складу кліщів-фітосеїд у рослинних асоціаціях м. Виноградів (Закарпатська область). Дослідження проведені протягом весняно-літнього періоду 2015 р. Проби відбиралися з дерев, кущів, трав’янистих рослин у міському парку, вздовж автодоріг, на закинутих присадибних ділянках. Під час дослідження встановлено показники індексу трапляння (Іs), індексу домінування Палія-Ковнацки (Di) та ступінь відносної біотопічної приуроченості (F). На території досліджень було взято 51 пробу, з яких 44 містили фітосеїдних кліщів. Загалом досліджено 20 видів рослин. У результаті досліджень вперше встановлено видовий склад та особливості поширення кліщів-фітосеїд у рослинних асоціаціях м. Виноградів. На території досліджень виявлено 8 видів 7 родів фітосеїдних кліщів:Typhloctonusaceri Collyer, 1957, Amblyseiusandersoni Chart, 1975, Euseiusfinlandicus Oudermans, 1915, Typhloctonustiliarum Oudemans, 1930, Kampimodromusaberrans Oudermans, 1930, Typhlodromuscotoneastri Wainsrein, 1961, Amblydromella (s. str.) rhenana Oudemans, 1905, Neoseiulusreductus Wainstein, 1962. Встановлено, що у рослинних насадженнях м. Виноградів, найвищий індекс трапляння характерний для E. finlandicus. та A. rhenana. Найменший показник індексу трапляння властивий T. aceriта N.reductus. За показниками частоти трапляння кліщів-фітосеїду м. Виноградів,види поділяються на такі, що переважають рівень 10 % (E. finlandicus, A. rhenana, K. aberrans,A. andersoni) та види, частота трапляння яких становить від 1 до 10% (T.cotoneastri,T. tiliarum, T. aceri та N. reductus). Виявлено, що найбільшу кількість рослин заселяє E. finlandicus(16 видів). На одному виді рослин трапляється A. rhenana та N. reductus. У результаті досліджень встановлено, що два види мають статус домінантів:E. finlandicus таA. rhenana. Статус субдомінінта характерний для K. aberrans та A. andersoni. Для T. cotoneastriта T. tiliaru властивий статус домінанта першого порядку. До другорядних членів комплексу належить T. aceriта N. reductus. Для кожного виду встановлено ступінь відносної біотопічної приуроченості, що дозволяє зробити оцінку ступеня переваги місця перебування кліщів. Виявлено, що два види (T. Aceri та N. reductus) належать до стеноойкних, а 6 – до групи евритопних.
Authors and Affiliations
К. Штимак
Keywords
Related Articles
- EP ID EP178142
- DOI -
- Views 104
- Downloads 0
Habitat diversity of grassland communities in Central Podillya and their sozological estimation
Rare grassland habitat classification scheme is given based on EUNIS system. The IV-V level in the scheme is corresponded to the alliance level of floristic classification, the VI level is corresponded to the association...
Dynamics of allergenic pollen in the air of urboecosystem of Ivano-Frankivsk (summer-autumn wave of pollination)
In this article you can find the results of the airborne pollen research of urboecosystem Ivano-Frankivsk city in 2014. The pollen monitoring was held by the gravimetric method with the help of Durham pollen collector....
Поведінкові акти та прояв агресії деяких птахів родини Синицеві (Paridae) на місцях водопою у гніздовий період
Роботу присвячено дослідженню динаміки зайнятості птахів на місцях водопою в лісостеповій зоні України. Особливу увагу надано порівнянню прояву агресивної поведінки птахів родини Синицеві (Paridae) у природі та в умовах...
FEATURES OF CARP FISH GILLS HISTOLOGICAL STRUCTURE FROM ZAPORIZHIAN RESERVOIR
The research was held on two sections from Zaporizhian Reservoir, which differ in ecological and hydrological conditions, and are the main spawning and industrial areas. The water quality of the reservoir lower part basi...
Ритм розвитку і розповсюдження фенологічних форм дуба черешчатого (Quercus robur l.) у Донецькій області
Здійснено дослідження насаджень Quercus robur L., сформованих насадженнями ранньої та пізньої форм у Донецькій області. Аналіз ритмів розвитку двох аналізованих форм протягом трьох років за одинадцятьма базовими календар...