Вирусы центральной нервной системы человека — инвазия, трансмиссия, латентность: обзор литературы
Journal Title: Ukrainian Neurosurgical Journal - Year 2017, Vol 0, Issue 3
Abstract
Вирусы центральной нервной системы (ЦНС) - еще не в полной мере оцененная проблема мирового значения. Известно более 30 групп РНК вирусов и более 20 групп вирусов ДНК, способных поражать ЦНС человека. По данным ВОЗ, до 95% населения планеты инфицированы вирусами семейства герпесов (HHV) - HHV1, HHV2, HHV6, HHV7, HHV8, HCMV, EBV, VZV и паповавирусами (JC). Инвазия большинства вирусов ЦНС начинается на периферии инфицированием эпителиальных или эндотелиальных клеток. Вирусы внедряются в клетку посредством взаимодействия с рецепторами. В настоящее время известны несколько путей проникновения вирусов в ЦНС: прямой - вирусы в месте заражения непосредственно внедряются в нервные окончания периферической нервной системы (ПНС) или в ЦНС; «троянский конь» - транспортерами вирусов являются лейкоциты, зараженные вирусом; опосредованный иммунной системой механизм поражения ЦНС – разрушение гематоэнцефалического барьера (ГЭБ) вследствие активизации иммунных клеток и локальной продукции цитокинов. После проникновения в нейрональную клетку вирусы перемещаются по ее структурам и переходят в другие нейрональные клетки. При достижении тела клетки нуклеиновая кислота вируса реплицируется и экспрессирует мРНК и белки. После репликации вирусные частицы распространяются также с участием транспортных систем микротрубочек. В настоящее время представление о молекулярных механизмах контроля распространения вирусов в нервной системе не сформировано. Вирусы взаимодействуют с клетками хозяина по многим метаболическим путям. При недостаточности совокупной реакции на инвазию вирусов формируется патология.
Authors and Affiliations
Vitaliy Tsymbaliuk, Irina Vasileva
Keywords
Related Articles
- EP ID EP437404
- DOI 10.25305/unj.112091
- Views 133
- Downloads 0
Ультразвукова оцінка гемодинаміки та морфології магістральних артерій шиї у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з геморагічним інсультом
Мета: визначити структурні та гемодинамічні особливості магістральних артерій шиї у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), асоційовану з геморагічним інсультом (ГІ). Матеріали і методи. Пацієнтів розподілили на дві групи....
Эпидемиология и клинико-морфологические характеристики диффузных астроцитарных опухолей у жителей Харьковского региона, прооперированных в нейрохирургических стационарах г. Харькова (2000–2015)
Цель: определить место диффузных астроцитарных опухолей в структуре первичных опухолей центральной нервной системы (ЦНС) у жителей Харьковского региона за период 2000–2015 гг. и их клинико-морфологические особенности. Ма...
Вплив нейротрансплантації різних типів алогенних тканин на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому при експериментальній травмі спинного мозку
Мета роботи. Проаналізувати вплив нейротрансплантації різних типів алогенних тканин на перебіг синдрому спастичності та частоту хронічного больового синдрому після спінальної травми в експерименті. Матеріали і методи. Ек...
Електронейроміографічні кореляти відновлення функції сідничого нерва після його пересічення та зварного епіневрального з’єднання в експерименті
Мета: оцінити ефективність зварного епіневрального з’єднання кукс сідничого нерва після його пересічення на основі показників електронейроміографії (ЕНМГ), реєстрованих у литковому м’язі. Матеріали і методи дослідження....
Особливості перебігу експериментального алергічного енцефаломієліту після трансплантації стовбурових клітин
Мета. Вивчити перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ) після внутрішньовенного введення гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) та субокципітальної нейротрансплантації фетальних нейроклітин (ФН), їх вп...