VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre in New York, but the events of the day are never explicitly reported. Instead, numerous photographs and other visual elements are included in the text to represent the limits of lan-guage in portraying trauma r documenting its effects. It is argued that, because of the symbolical and literal inapproachability of the past and the unspeakability of the trauma, Foer’s characters seek non-verbal means to access the history and ex-press their pain. While any attempt to represent trauma is challenged by its inac-cessibility, in the novel it is transmitted in the form of a disjointed narrative and a failure to verbally describe the tragic events. Disruptions and repetitions, the use of visual writing and silence in the text reflect the functioning of a traumatized mind and illustrate that memory is often non-linear and fragmented. At the same time, the urge to re-establish the connection with the traumatic past and create a narrative of tragic experiences is crucial for a successful emo-tional and psychological recovery of the characters. Here, Foer appears to be playing with the idea that despite limitations of accessing the past, it is possible to at least outline some of its parts. In the article it is suggested that the novel works through the limitations of language and allows for a multiplicity of me-diums to account for traumatized psyche: spoken testimonies and photography collide in order to represent violent events and their impact. These elements thus become pieces of a puzzle necessary for understanding of the traumatic history, while the author asks his reader to decode the clues to metaphorically illuminate the past.
Authors and Affiliations
M. O. Dogan
ЭКФРАСИС КАК МОДЕЛЬ ИСКУССТВА В РОМАНЕ ДИНЫ РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»
У статті надано огляд актуальних робіт сучасних дослідників з проблеми екфрасіса. Названі його основні види, функції, визначені основні методологічні підходи до його літературознавчого аналізу - риторичний і семіотичний,...
АВТОБИОГРАФИЧЕСКАЯ ТРИЛОГИЯ Л.Н. ТОЛСТОГО В СОВРЕМЕННОМ ЛИТЕРАТУРОВЕДЕНИИ
Предметом даної статті є трилогія Л.М. Толстого «Дитинство», «Отроцтво» та «Юність». У статті розглянуті ключові аспекти вивчення трилогії Л.М. Толстого в сучасній літературознавчій науці. Метою статті є визначен-ня й ха...
К ПРОБЛЕМЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЖАНРА ПАРОДИИ
Статтю присвячено проблемі визначення жанру пародії в російській і українській науковій літературі XIX–XXI ст. Ми простежуємо еволюцію терміна пародії, аналізуючи визначення представлені в енциклопедичних і тлумачних сло...
ОСОБЕННОСТИ ОСМЫСЛЕНИЯ «ВЕЧНЫХ» ТЕМ В СОВРЕМЕННОЙ «ЖЕНСКОЙ» ЛИРИКЕ
У статті на матеріалі сучасної «жіночої» лірики аналізуються особливості втілення авторками «вічних» для ліричної поезії тем – теми кохання і теми творчості, його сутності й призначення. Ці теми, залишаючись магістральни...
VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre...