Вплив L-aргініну на швидкість розрішення післяопераційного парезу кишечника у хворих з ургентною абдомінальною патологією
Journal Title: Perioperative medicine - Year 2018, Vol 1, Issue 1
Abstract
Актуальність. Моторно-евакуаторна дисфункція шлунково-кишкового тракту широко розповсюджена в післяопераційному періоді і виникає не тільки після великих операцій на черевній порожнині, заочеревиннному просторі, а й після невеликих за обсягом оперативних втручань, у тому числі виконаних лапароскопічно. Порушення моторики шлунка та кишечника зазвичай триває перші 3–5 діб після операції, що підвищує тривалість перебування в стаціонарі, летальність та вартість лікування [1, 2]. Мета дослідження. Підвищення ефективності інтенсивної терапії після невідкладних абдомінальних операцій шляхом розробки та обґрунтування медикаментозної корекції порушень моторики кишок на підставі вивчення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, маркерів запалення, показників гемодинаміки та електролітного складу крові. Матеріали та методи. Обстежено 51 хворих, яким у КЗ “Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня” ДОР проводилися оперативні втручання лапаротомним доступом з приводу защемлених кил, гострої кишкової непрохідності, перфорації виразок 12-палої кишки з розлитим перитонітом. Залежно від варіанта медикаментозної корекції післяопераційного порушення моторики кишок хворих було поділено на дві групи. До 1 (контрольної) групи увійшло 27 пацієнтів. Тривалість оперативного втручання у хворих цієї групи становила 81,5 ± 29,0 хвилин. Медикаментозна корекція порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту у них проводилася комбінацією метоклопраміду та неостигміну броміду. До 2 (основної) групи увійшло 24 хворих, серед яких було 9 чоловіків і 15 жінок. Тривалість оперативного втручання складала 104,6 ± 48,3 хвилини. Хворим цієї групи медикаментозна корекція моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту проводилася комбінацією розчину 0,5 % метоклопраміду та L-аргініну (Тівортін, “Юрія-Фарм”, Україна). Моторно-евакуаторні порушення шлунково-кишкового тракту, вимірювання внутрішньочеревного тиску, параметрів гемодинаміки, маркерів запалення здійстнювали до операції, через 1, 3 і 7 діб після неї. Прикінцевими результатами лікування були: тривалість перебування у BAIT та у стаціонарі, летальність у BAIT та у стаціонарі, строки відновлення самостійного відходження газів та відновлення самостійної дефекації. Кінцевою точкою дослідження була 28 доба після оперативного втручання, коли оцінювали якість життя за шкалою Rancho Los Amigos Scale (RLAS). Результати. До операції гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини супроводжуються моторно-евакуаторними розладами шлунково-кишкового тракту, помірною внутрішньочеревною гіпертензією, гемодинамічними змінами у вигляді підвищення роботи лівого шлуночка при зменшенні його потужності, збільшенням периферичного судинного опору на тлі зменшення ударного об’єму. В післяопераційному періоді стандартної стимуляції шлунково-кишкового тракту у більшості хворих порушення моторики шлунково-кишкового тракту досягають свого максимуму на 2–3 добу та супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску, наростаючим збільшенням судинного опору, підвищеною роботою лівого шлуночка при зменшеній його потужності та запальною відповіддю організму, яка зберігається понад 7 діб після операції. Прискорення відновлення перистальтики настає при включенні до терапії L-аргініну і супроводжується зменшенням постнавантаження, сталою роботою лівого шлуночка при збільшенні його потужності та прискореним розрішенням запальної відповіді організму.
Authors and Affiliations
L. V. Novitskaya-Usenko, O. N. Kligunenko, S. G. Dyomin, O. V. Zaharchuk, A. I. Lavrova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP615412
- DOI 10.31636/prmd.v1i1.5
- Views 92
- Downloads 0
Синдром пухлини черевної порожнини у дітей
У даній статті розглянута актуальна проблема синдрому пухлини черевної порожнини у дітей. Описано комплекс клінічних симптомів та ознак, які характеризують наявність пухлиноподібного утворення в черевній порожнині різног...
Центральный антихолинергический синдром (CAS) в анестезиологии: обзор литературы
Психомоторное возбуждение, замедленное пробуждение после окончания общей анестезии – хорошо известные состояния, но только в литературе Германии впервые это было выделено в отдельный центральный антихолинергический синдр...
До питань історії та формалізації поняття “анестезіологічна підтримка”
Анестезіологія як наука пройшла тривалий шлях розвитку. Емпіричний його період починається з моменту усвідомлення людьми можливості зменшення больових відчуттів і позбавлення від них. Реальні передумови для розробки ефек...
Необходимость ранней коррекции заднепроходно-копчиковой связки при травматическом повреждении копчика
С целью профилактики и коррекции нарушений дефекации, после разрушения заднепроходно-копчиковой связки, предложен способ восстановления ее функциональной способности (Патент Украины на изобретение No 115280 “Способ удале...
Пропофол в сучасній полікомпонентній загальній анестезії
У даній статті розглянуто питання використання пропофолу в періопераційний період. Відомо, що один з головних принципів сучасної анестезіології – це забезпечення максимальної безпеки пацієнта під час і після наркозу. У м...