Вплив розчинів хлористоводневої кислоти на розмір кристалітів гідроксіапатиту в порошках та їхню композитах з гіалуроновою кислотою

Abstract

Сучасна медицина (стоматологія, ортопедія, травматологія) потребують створення нових композиційних материалів, подібних за структурою, хімічному складу та властивостям на природню кісткову тканин з покращенними характеристиками, такими як біоактивність та біосумісність. Перспективним напрямом є застосування композиційних матеріалів на основі гідроксиапатиту (ГАП) та біополімерів, зокрема білків та вуглеводів (гіалуронова кислота ГК). Дослідження композиційної біоресорбції in vitro з використанням розчинених зразків ГАП в буфері гідрохлоридної кислоти та в ізотонічному розчині показали, що підвищенна розчинність наноструктурованих ГАП-порошків дозволяє передбачити їхню високу біологічну активність. Одним з способів регулювання розміру частинок ГАП в біополімерній матриці може бути її утримання в кислому розчині (рН~5). Метою цієї роботи є вивчення процесів впливу кислого середовища (розчину гідрохлоридної кислоти) на розмір кристалітів ГАП та можливість її агрегації з утворенням складних наноструктурованих агломератів. Гідроксиапатит був отриманій шляхом «мокрого» синтезу. Композит на основі гідроксиапатиту та гіалуронової кислоти (ГАП/ГК) був створений з використанням просочення синтезованого порошку ГАП біополімерним розчином. Методом низькотемпературної 1Н ЯМР-спектроскопії досліджено процес впливу кислих середовищ (розчину гідрохлоридної кислоти) на розмір кристалів гідроксиапатиту та можливість його агрегації з утворенням складних наноагломератів. Идентифікація складу ГАП-порошків до та після обробки гідрохлоридною кислотою підтверждена з використанням рентгеновської та ІЧ-спектроскопії. Розмір кристалітів в порошках зменшується (величина питомої поверхні збільшується), при взаємодії з гідрохлоридною кислотою. Встановлено, що в композитній системі ГАП/ГК вплив розчину кислоти на розмір кристалітів мінімальний. Імовірно, це обумовлено формуванням стабільних кластерів адсорбованої води, які погано розчиняють кислоту. Даний ефект може бути використаний для створення біосумісних композитів, стабільних в кислому середовищі.

Authors and Affiliations

A. P. Golovan, N. V. Borisenko, T. V. Krupskaya, V. V. Turov

Keywords

Related Articles

Электрофизические свойства композитов углеродные нанотрубки/NiCo

Наночастицы NiCo были получены на поверхности неокисленных и окисленных многослойных углеродных нанотрубок (МУНТ) методом химического осаждения соответствующих карбонатов из раствора гидразингидрата, при температуре его...

Релаксация распределения избыточных неосновных носителей заряда в макропористом кремнии

Релаксация распределения избыточных неосновных носителей заряда в структуре макропористого кремния была рассчитана методом конечных разностей. Первоначальное распределение избыточных неосновных носителей заряда имеет два...

Вплив адсорбції бензетоній хлориду на електроповерхневі властивості діоксиду титану у водних суспензіях

Мета роботи – вивчити вплив добавок катіонної поверхнево-активної речовини – бензетоній хлориду, та рН вихідних розчинів, на основі яких готували суспензії, на електроповерхневі властивості діоксиду титану рутильної моди...

Physicochemical aspects of therapeutic effect of enterosorbents (theoretical research)

Active promotion of enterosorbents to the market outruns thorough study of the mechanisms of their therapeutic effect. The consumers and even many specialists have a simplified view of the only role of the enterosorbents...

Chemichromic properties of NiOOH films in formaldehyde solutions

In order to develop sensory and electrochromic materials, the optical properties of NiOOH films in formaldehyde solutions were studied. At the interaction of these two substances, the NiOOH reduction to Ni(OH)2 and the f...

Download PDF file
  • EP ID EP461347
  • DOI 10.15407/hftp09.03.228
  • Views 86
  • Downloads 0

How To Cite

A. P. Golovan, N. V. Borisenko, T. V. Krupskaya, V. V. Turov (2018). Вплив розчинів хлористоводневої кислоти на розмір кристалітів гідроксіапатиту в порошках та їхню композитах з гіалуроновою кислотою. Хімія, фізика та технологія поверхні, 9(3), 228-236. https://europub.co.uk/articles/-A-461347