WELTKRIEGSPHILOSOPHIE І ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ МАКСА ШЕЛЕРА
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення філософcько-публіцистичної спадщини М. Шелера 1914-1919 років. «Філософія війни» розглядається як середня ланка між феноменологічним та антропологічним етапами його філософської еволюції. Теоретико-методологічною основою дослідження є філософський спадок Макса Шелера, а також роботи вітчизняних та західних дослідників, присвячені цьому питанню. Проблеми Weltkriegsphilosophie осмислені на підставі історичного, логічного та компаративного принципів історико-філософського аналізу, що дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст, філософські джерела та світоглядні інтенції німецького філософа. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній історико-філософській думці доведено, що праці Макса Шелера часів Першої світової війни відіграли визначну роль у формуванні філософської антропології як окремого філософського напряму. Висновки. В основі Weltkriegsphilosophie Макса Шелера лежить філософське осмислення війни, в якій мислитель намагається побачити високий сакральний сенс, який полягає в тому, що жертви, які приносить нація на олтар перемоги не є марними: нація гуртується цієї жертовністю, готовністю до неї. За Шелером війна є найбільш ефективним засобом формування так званих «спільнот любові», до яких він відносить бойове побратимство, родину та націю як «колективну особистість», яка усвідомлює себе за допомогою війни. У своїх більш пізніх воєнних публіцистичних творах філософ певним чином розчаровується у мілітаристському захопленні та закликає до духовно-етичного оновлення Європи, що живиться з християнських коренів. В основі цього оновлення повинен лежати принцип персонального солідаризму, заснований на християнській ідеї любові. Втім, католицький універсалізм не є достатнім засобом для формування «спільноти любові» та справжньої людини спів-творця Бога, що становить головний стрижень філософської антропології Макса Шелера, що виникає у 20-ті роки ХХ сторіччя. На підставі цього у статті стверджується наявність у творчості Шелера проміжного етапу між його феноменологією та філософською антропологією – Weltkriegsphilosophie (філософії Світової війни).
Authors and Affiliations
V. Y. Popov, E. V. Popova
ON THE THRESHOLD OF TECHNOLOGICAL SINGULARITY: HUMAN READINESS TO THE NEW STAGE OF EVOLUTION
Purpose. The study is aimed at a philosophical analysis of the state of humanity’s readiness for technological singularity, the definition of the concept of postbiology and the investigation of ways to bring the populati...
OUT-OF-BODY EXPERIENCE, PURE BEING AND METAPHYSICS
Purpose. The author will show that metaphysical concepts and the concepts of empirical sciences derive from experience. The only difference is that metaphysical concepts derive from unusual experience, i.e. out-of-body e...
РERSONAL PHILOSOPHIZING MOTIVES: DESCARTES AND KIERKEGAARD
Purрose of the рaрer is to emphasize affinity and succession in the aррroaches of Descartes and Kierkegaard to the interpretation of key factors of their philosophical search. It could be implemented through understandin...
ПУБЛІЧНА СФЕРА ПОЛІТИКИ: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР У СУЧАСНІЙ КОМУНІКАТИВНІЙ ТЕОРІЇ
Мета. Стаття спрямована на встановлення специфіки антропологічного тлумачення публічної сфери у сучасній філософській традиції. Методологія. У роботі застосовані загальнонаукові й спеціальні методи філософських досліджен...
ANTROPOLOGICAL APPROACHES IN LEGAL CERTAINTY RESEARCH
Purpose. The study is aimed at highlighting in the historical-comparative context the influence of anthropological teachings on the development and formation of such a legal phenomenon as "legal certainty", proving that...