WELTKRIEGSPHILOSOPHIE І ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ МАКСА ШЕЛЕРА
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення філософcько-публіцистичної спадщини М. Шелера 1914-1919 років. «Філософія війни» розглядається як середня ланка між феноменологічним та антропологічним етапами його філософської еволюції. Теоретико-методологічною основою дослідження є філософський спадок Макса Шелера, а також роботи вітчизняних та західних дослідників, присвячені цьому питанню. Проблеми Weltkriegsphilosophie осмислені на підставі історичного, логічного та компаративного принципів історико-філософського аналізу, що дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст, філософські джерела та світоглядні інтенції німецького філософа. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній історико-філософській думці доведено, що праці Макса Шелера часів Першої світової війни відіграли визначну роль у формуванні філософської антропології як окремого філософського напряму. Висновки. В основі Weltkriegsphilosophie Макса Шелера лежить філософське осмислення війни, в якій мислитель намагається побачити високий сакральний сенс, який полягає в тому, що жертви, які приносить нація на олтар перемоги не є марними: нація гуртується цієї жертовністю, готовністю до неї. За Шелером війна є найбільш ефективним засобом формування так званих «спільнот любові», до яких він відносить бойове побратимство, родину та націю як «колективну особистість», яка усвідомлює себе за допомогою війни. У своїх більш пізніх воєнних публіцистичних творах філософ певним чином розчаровується у мілітаристському захопленні та закликає до духовно-етичного оновлення Європи, що живиться з християнських коренів. В основі цього оновлення повинен лежати принцип персонального солідаризму, заснований на християнській ідеї любові. Втім, католицький універсалізм не є достатнім засобом для формування «спільноти любові» та справжньої людини спів-творця Бога, що становить головний стрижень філософської антропології Макса Шелера, що виникає у 20-ті роки ХХ сторіччя. На підставі цього у статті стверджується наявність у творчості Шелера проміжного етапу між його феноменологією та філософською антропологією – Weltkriegsphilosophie (філософії Світової війни).
Authors and Affiliations
V. Y. Popov, E. V. Popova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383994
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.132598
- Views 81
- Downloads 0
ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення...
SYMBOLIC LANDSCAPE OF CONSCIOUSNESS: MAN BETWEEN REPRESENTATIONALISM, FUNCTIONALISM AND RELATIVISM
Purpose. The aim of the study is to clarify the changed interpretation of symbol in the context of the ontological turn in cultural anthropology and philosophical anthropology and their correlation with the functioning o...
МОРАЛЬНИЙ ПОШУК В МУЛЬТИКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
Мета роботи – виявлення та обґрунтування моральних пріоритетів у мультикультурній комунікації. Теоретичний базис складають роботи зарубіжних і українських авторів, котрі розкривають основні підходи до проблеми мультикул...
КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАДІЙНОСТІ ІНТУЇТИВНИХ МОРАЛЬНИХ РІШЕНЬ
Метою статті є критичний аналіз надійності інтуїтивних моральних рішень. Методологія. Робота ґрунтується на методологічній установці емпіричної етики, що передбачає використання результатів емпіричних досліджень у міркув...
THE SOCIO-ANTHROPOLOGICAL IDEAS IN THE AMERICAN CRITICAL REALISM (GEORGE SANTAYANA)
Purpose. The purpose of the article is to analyze George Santayana’s socio-anthropological ideas, which are presented in his works The Life of Reason: or The Phases of Human Progress and Dominations and Powers: Reflectio...