ХУДОЖНЯ КОНЦЕПТОСФЕРА ПЕРШОСТИХІЇ «ВОГОНЬ» У ЗБІРЦІ «СЯЙВА» АЛЬБЕРА МОКЕЛЯ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 19
Abstract
У статті досліджуються особливості вербалізації першостихії ВОГОНЬ як джерела концептуальних смислів у річищі теоретичних положень когнітивної лінгвістики на прикладі лірики бельгійського поета А. Мокеля. Основна увага зосереджена на метаобразах природних стихій, зокрема – на першообразі ВОГОНЬ. This article is devoted to the critical study of the poetics of elements of nature in the collection «Clartés» of Belgian poet and symbolist aesthetician Albert Mockel. It is noted that the study of the Symbolist poets’ lyrics is in the mainstream of cognitive linguistics because of their appeal to the cognitive processes of a person by the use of symbol and suggestion. In the second half of XX century there is a formation of cognitive linguistics as a science: the language is considered as a mechanism of cognition because the meaning is fixed in its system of signs and appears in the form of textual concepts (A. P. Babushkin, O. M. Kahanovska, O. S. Kubriakova, D. S. Likhachov, S. Yu. Stepanov, A. Vezhbytska, V. V. Vinohradov, O. P. Vorobiova, S. A. Zhabotynska). Literary text is considered as a source of coded meanings presented in poetic language, the language of symbols and metaphors, metonymy, oxymorons revealing the implicit content and actualizing literary images. It is determined that the literary concept is represented by special emotional and figurative units and the notion of «image» is determined as a source of conceptual meanings (L. I. Bieliekhova, O. M. Kaganovska, V. H. Nikonova). An important structural element of the image is the archetype as an invariant component of the image. Archetypes differ in their ambivalence and may actualize two invariant concepts (LIFE and DEATH). The collection of poems «Clartés» by A. Mockel has a mythopoetic substratum which generates a number of oppositions where the main opposition is the mega-concepts LIFE and DEATH. The concept of MOVEMENT embodies the stages of the creation of the world (CHAOS → COSMOS). The collection presents an idea of the cyclic rhythm of Nature from WINTER-DEATH to SPRING-LIFE on the conceptual level in which archetypal images «water», «fire», «wind», «earth» actualize different poetic images. Thus, the archetype of FIRE deserves particular attention. It appears to be the key element of concept LIFE that unfolds in the metafigurative complex SPRING and generates positively connoted images of «light», «rays of the sun», «dawn», «morning», «gold». The significance of this archetype is explained by its exclusively positive and vital functions. The archetype of FIRE marks the ideological transition to SPRING and LIFE (the formation of COSMOS) renewal and rebirth of nature. We consider as perspective the further study of archetypal metaimages of four elements of nature in A. Mockel’s texts.
Authors and Affiliations
Дмитро Олександрович Чистяк, Анастасія Романівна Курганська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP566377
- DOI -
- Views 86
- Downloads 0
Літературні дискусії другої половини ХІХ ст. як спосіб генерування нових мистецьких ідей
У статті розглядаються основні ідейно-естетичні концепти літературно-критичних виступів і дискусій, представлених іменами І. Нечуя-Левицького, І. Франка, С. Єфремова, Б. Грінченка, М. Грушевського. Окрім того, автор роби...
Місце і роль коментаря в комунікативній системі професійно-наукового дискурсу
У статті зроблено спробу проаналізувати й означити підходи до визначення місця і ролі коментаря як жанру і мовленнєвої форми професійно-наукового дискурсу для його подальшого застосування в системі "наукова інформація –...
ХУДОЖНЯ КОНЦЕПТОСФЕРА ПЕРШОСТИХІЇ «ВОГОНЬ» У ЗБІРЦІ «СЯЙВА» АЛЬБЕРА МОКЕЛЯ
У статті досліджуються особливості вербалізації першостихії ВОГОНЬ як джерела концептуальних смислів у річищі теоретичних положень когнітивної лінгвістики на прикладі лірики бельгійського поета А. Мокеля. Основна увага з...
СТРУКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК
У статті досліджено композиційну організацію текстів народних загадок неблизькоспоріднених мов. Форми репрезентації змісту традиційних українських і німецьких енігматичних текстів зіставляються на внутрішньомовних рівнях...
Специфіка мовної енантіосемії у французькій мові
У статті досліджено явище мовної енантіосемії у французькій мові. Проаналізовано основні підходи до визначення. Розглянуто природу енантіосемії як мовного явища в межах різних частиномовних належностей. Визначено основні...