Художники Маріуполя в мистецьких об'єднаннях (1)
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2015, Vol 5, Issue 10
Abstract
Культурний простір міста Маріуполь з часів його заснування формувався в умовах значної державницької регламентації. Віддаленість міста від культурних центрів в ХІХ- І пол. ХХ ст. створила підґрунтя для відтоку мистецьких кадрів. Потрапляючи до мистецьких центрів, талановиті майстри-уродженці м. Маріуполь посіли помітне місце у неформальних мистецьких угрупованнях. Архип Куїнджі, пов’язаний з Товариством пересувних виставок, став засновником Товариства ім. Куїнджі (1909 р.). Олександр Могилевський входив до "Нового Мюнхенського художнього товариства", пізніше співпрацював з товариством "Бубновий валет", а з 1932 року був членом Спілки художників СРСР. За радянських часів відсутність статусу обласного центру не давала змоги утворити осередок художників в місті Маріуполь, що підсилило відцентрову тенденцію в мистецькому просторі міста. Поступово утворився певний парадокс – з одного боку місто було привабливим для митців, оскільки пейзажі, індустріальні будівництва, проведення "Меморіалів пам’яті Куїнджі", наявність картинної галереї ім. Куїнджі створювали необхідні умови для творчості, з іншого – відсутність інституції, що об’єднувала б художників-маріупольців, не давала змогу реалізуватися їм повною мірою. Функція заміщення в цей час виконували неформальні угруповання, спілки, творчі тандеми, що розвивалися на основі творчої підтримки, дружніх стосунків, виставкової діяльності тощо. Найбільш помітну роль в художньому житті міста відіграли: творчі об’єднання "Маріуполь-87", "Вікно", виставкове об’єднання "ХарБарБонд", творчий тандем художників-монументалістів Леля Кузьмінкова та Валентина Константинова. Визнанням творчого потенціалу міста стало заснування в 1992 році Маріупольської організації Національної спілки художників України, що об’єднує на сьогодні більше 30 художників.
Authors and Affiliations
Galina Batychko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP666742
- DOI -
- Views 45
- Downloads 0
ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА РЕЖИСЕРСЬКОГО РІШЕННЯ СВЯТ
У статті обґрунтовано використання методу театралізації як основи режисерського рішення свят, що дозволяє створити цілісний і дієвий захід, що має культуротоворче значення. Режисерській варіативності піддаються театральн...
Етична концепція У. Еко
В статті розглядається етична концепція відомого італійського вченого та письменника Умберто Еко. Аналізується його книга "П'ять есе на теми етики", де автор розкриває проблематики сучасного суспільства: війни, расизм, ф...
Конструювання образу "робітника" в плакатному мистецтві СРСР в 1920–1930-х рр.
У статті розглядаються особливості візуального конструювання образу "робітника" в політичному плакаті СРСР в 1920–1930-х рр. Простежується еволюція даного образу та її основні етапи. Аналізуються візуальні прийоми та зас...
Технологія виробництва творів телевізійної естради
У статті розглядається процес продукування (створення) творів телевізійної естради. З’ясовується зміст понять "сценарій", "сценарний план", "монтажний лист", "партитура" тощо. На основі теоретичного дослідження особливос...
ПОНЯТТЯ «ФЕСТИВАЛЬ» ТА ЙОГО МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ
Фестиваль, нині поширений як культурно-мистецьке явище, є частиною сучасного суспільного життя. Він впливає на розвиток мистецтва, художнього життя, сприяє творчій діяльності людей – як індивідуальній, так і колективній....