Залежність показників добового моніторинґу артеріального тиску від активності патолоґічного процесу у хворих на системний червоний вовчак
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2016, Vol 2, Issue 14
Abstract
Вступ. Як відомо, перебіг системного червоного вовчака (СЧВ) часто супроводжується синтропічними ураженнями серцево-судинної системи, чільне місце серед яких посідає артеріальна гіпертензія. Як важливий чинник ризику виникнення й наростання важкості синтропічних серцево-судинних ускладнень у хворих на СЧВ, особливо в активній фазі, вона часто погіршує якість їхнього життя, а деколи стає основною причиною смерті. Мета. Визначити залежність показників добового моніторинґу артеріального тиску (ДМАТ) від активності патолоґічного процесу у хворих на системний червоний вовчак. Матеріали і методи. У рандомізований спосіб обстежено 83 хворих (71 жінка та 12 чоловіків) віком від 17 до 68 років з діаґнозом СЧВ, яких згодом за активністю патолоґічного процесу на час ДМАТ стратифіковано на три ґрупи: з активністю І ступеня (25 жінок і 5 чоловіків, середній вік 42,9 ± 2,1 року), ІІ ступеня (33 жінки та 6 чоловіків, середній вік 37,9 ± 1,8 року), ІІІ ступеня (13 жінок та 1 чоловік, середній вік 37,9 ± 1,8 року). Контрольну ґрупу склали 35 практично здорових осіб аналоґічних статі й віку. ДМАТ проводили за допомогою апарата ABPM-04 (фірма Meditech, Угорщина), монітор активувався кожних 15 хв у денний час (з 0600 по 2159 год.) та кожних 30 хв у нічний час (з 2200 по 0559 год.). Порівнювали показники ДМАТ у хворих із різними ступенями активності СЧВ між собою: хворих із І ступенем активності СЧВ порівнювали з хворими із ІІ і ІІІ ступенями, а також хворих із ІІ ступенем із хворими з ІІІ ступенем. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп’ютері в проґрамі Microsoft Excel з використанням описової статистики й t-критерію Стьюдента для порівняння вибірок з нормальним розподілом. Результати. Порівнюючи показники АТ упродовж доби у хворих на СЧВ усіх ґруп між собою, констатували наявність достовірного зростання АТ з підвищенням ступеня активності СЧВ майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками зі зміною фізіолоґічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищував допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ впродовж доби зберігаються й за результатами їх оцінювання в нічний і денний час. Із наростанням ступеня активності СЧВ всі шість показників, які характеризують ІЧ упродовж як активного, так і пасивного періодів, закономірно підвищуються і найвиразніше прямо пропорційна залежність між наростанням важкості хвороби і величиною досліджених показників виявляється у хворих третьої ґрупи порівняно з другою та особливо першою ґрупою хворих. Висновки. У хворих на СЧВ показники ДМАТ залежать від активності патолоґічного процесу – із підвищенням його ступеня АТ достовірно зростає майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками, зі зміною фізіолоґічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищує допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ упродовж доби зберігаються і за результатами їх оцінювання в нічний і денний час.
Authors and Affiliations
Орест Абрагамович, Уляна Абрагамович, Анна Кушина, Соломія Гута, Омелян Синенький
Keywords
Related Articles
- EP ID EP204312
- DOI 10.25040/lkv2016.023.014
- Views 213
- Downloads 0
Особливості надання допомоги вагітним із лейоміомою матки
Вступ. Упродовж останніх років однією з найактуальніших проблем сучасної акушерсько-ґінеколоґічної практики є проблема лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку, що трапляється у 40,0–60,0 % випадків. Відповідно поєдн...
Клінічні й патоґенетичні особливості вторинного синдрому Рейно та їх медикаментозна корекція
Вступ. Поширеність синдрому Рейно, за результатами епідеміолоґічних досліджень, у різних країнах коливається від 2,1 до 16,8 %. Вторинний синдром Рейно (ВСР) трапляється за наявності більш ніж 70 захворювань. Проте, незв...
Дисліпідемія і вміст інтерлейкіну-22 у плазмі крові хворих на гіпертонічну хворобу з супутніми надлишковою масою тіла або ожирінням
Вступ. Гіпертонічна хвороба – найбільш поширене хронічне захворювання, на яке страждає 20,0–30,0 % дорослого населення планети. Наявність супутніх хвороб, зокрема ожиріння та порушення ліпідного обміну, значно погіршує п...
Особливості перебігу гіпертонічної хвороби у пацієнтів з високим рівнем особистісної тривожності
Вступ. Гіпертонічна хвороба (ГХ) зберігає провідну позицію у списку найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Відомо, що ГХ часто супроводжується психоемоційними розладами різного ступеня. Мета. Визначення...
Клинические маркеры синтропических коморбидных поражений системы кровообращения у больных циррозом печени
Введение. Синтропические коморбидные поражения системы кровообращения у больных циррозом печени являются одними из самых распространенных и охватывают две отдельные нозологии - кардиомиопатию с характерными изменениями с...