ЗАСТОСУВАННЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ТЕХНІКИ В ТРАНСКРАНІАЛЬНІЙ НЕЙРОХІРУРГІЇ ПУХЛИН ХІАЗМАЛЬНО-СЕЛЯРНОЇ ДІЛЯНКИ ТА АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ПЕРЕДНЬОГО ПІВКІЛЬЦЯ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 28, Issue 2
Abstract
Мета роботи – вивчити досвід і технічні можливості оптимального застосування ен- доскопічної техніки на різних етапах транскраніального хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами хіазмально-селярної ділянки (ХСД) та артеріальними аневризмами (АА) переднього півкільця (ППК). Матеріали та методи. Проаналізовано результати послідовної ініціальної серії 59 пацієнтів із пухлинами ХСД та 14 хворих з АА ППК, прооперованих транскраніально із застосу- ванням на різних етапах втручання ендоскопічної техніки в ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» в період з 2012 р. до серпня 2017 р. Застосовано такі методи: клініко-неврологічні, лабораторні, катамнестичні, інструментальні, нейровізуалізаційні (мультиспіральна комп’ютерна томографія головного мозку (ГМ) у стандартному та ангіографічному режимах, магнітно-резонансна томографія ГМ, магнітно-резонансна ангіографія, церебральна ангіографія), функціональні (ультразвукова допплєрографія судин голови та шиї), морфологічні, статистичні. Результати. Вибір хірургічної тактики та доступу при пухлинах ХСД проводили з ураху- ванням локалізації та поширення пухлин ХСД щодо турецького сідла (анте, ретро, пара, ендоселярна) і з використанням даних тривимірного віртуального та матеріального моделювання. За гістологічним типом розподіл пухлин ХСД був таким: менінгіома горбика та діафрагми турецького сідла – 22 (37,2 %) випадки, краніофарингіома – 15 (25,5 %), аденоми гіпофіза – 14 (23,8 %), епідермоїдні та дермоїдні кісти – 5 (8,5 %), гліоми зорових шляхів – 3 (5,1 %). Застосовано краніотомічні доступи: супраорбітальний – у 25 (42,4 %) пацієнтів, птеріональ- ний – у 18 (30,5 %), модифікований орбітозигоматичний – у 16 (27,1 %). У 48 (81,3 %) випадках виконано первинні, в 11 (18,7 %) – повторні хірургічні втручання (рецидиви та подовжений ріст аденоми гіпофіза – 7 (63,6 %) випадків, краніофарингіома – 4 (36,4 %)). Мікроскопічне видалення пухлини інтраопераційно вважали радикальним у 46 із 56 пацієнтів (82,1 %). Піс- ляопераційна летальність становила 2,49 % (1 пацієнт). Розвиток нецукрового діабету мав місце у 3 (5,1 %) спостереженнях, транзиторні функціональні порушення, зокрема косметич- ного характеру, – у 38 (64,4 %). У 32 (54,3 %) пацієнтів відзначено поліпшення зорових функцій (розширенні полів зору, регрес скотом і/або підвищення гостроти зору згідно з оцінкою за шкалою Б.А. Кадашева). Хворим з АА ППК проведено мікрохірургічні операції з використанням ендоскопічної асис- тенції та вимірюванням глибини рани та кутів операційного поля при птеріональному доступі – у 9 (64,3 %), при орбітозигоматичному – в 1 (7,1 %), при птеріональному з передньою клиноїдектомією – у 2 (14,3 %), при підскроневому – у 2 (14,3 %). Результати операцій перед- бачали оцінку особливостей кліпування АА: Simple clip – 6 (42,9 %), Multipple clips – 8 (57,1 %). Зафіксовано інтраопераційне ускладнення – розрив АА в 1 (7,1 %) випадку та післяопераційне ускладнення – вторинне ішемічне ураження ГМ в 1 (7,1 %) випадку. Радикальність виключення АА з кровотоку за шкалою Raymond: клас I – 13 (92,9 %) випадків, клас IІ – 1 (7,1 %). Якість життя прооперованих хворих оцінено за Glasgow Outcome Scale Extended. По- вне та хороше відновлення відзначено у 6 (42,9 %) пацієнтів, легку несамостійність – у 4 (28,6 %), помірну – у 4 (28,6 %). Висновки. Ендоскопічну асистенцію слід використовувати на етапі інспекції пухлини, дисекції та контролю повноти видалення залежно від розмірів кісткового вікна, об’єму хірургічного доступу та якості мікроскопічної візуалізації. Важливе значення має застосовування ендоскопічного контролю якості видалення пухлини, оскільки її залишки можуть міститися в недоступних для мікроскопічного огляду «сліпих» зонах. Використання ендоскопічної техніки на різних етапах операції кліпування АА є допоміжною методикою, котра поліпшує інтра- операційну візуалізацію при виділенні ураженого аневризмою артеріального сегмента ППК, визначенні анатомічного розташування початкових відділів перфоруючих артерій, пришийко- вих ділянок АА, проведенні візуальної оцінки положення кліпси/кліпсів на шийці, тілі аневризми без додаткової тракції в ділянках рани, недоступних для мікроскопічного огляду.
Authors and Affiliations
С. О. ЛИТВАК, А. О. МУМЛЕВ, М. О. ГУК, О. Є. СКОБСЬКА, Л. М. Яковенко, А. А. ЧУКОВ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP675208
- DOI 10.26683/2304-9359-2019-2(28)-31-48
- Views 78
- Downloads 0
РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ОКЛЮЗІЙНО-СТЕНОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СОННИХ АРТЕРІЙ У ХВОРИХ З ВИСОКИМ КАРДІОВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ
Мета роботи — оцінити ефективність ендоваскулярного лікування оклюзійно-стенотич- них уражень екстракраніального відділу сонних артерій у хворих із високим кардіоваскуляр- ним ризиком шляхом аналізу результатів хірургі...
ГІПОФРАКЦІЙНА СТЕРЕОТАКСИЧНА РАДІОХІРУРГІЯ ВЕЛИКИХ АРТЕРІО-ВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦІЙ
Мета роботи — встановити показання до гіпофракційного радіохірургічного лікування великих артеріовенозних мальформацій (АВМ).Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувають 14 хворих (9 жінок і 5 чоловіків) з в...
ПОРІВНЯННЯ РІЗНИХ КОМБІНАЦІЙ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЕПІДУРАЛЬНОЇ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ПАЦІЄНТОМ АНАЛГЕЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯОРТОПЕДИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У РАННІЙ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Мета роботи — провести порівняння ефективності післяопераційної епідуральної конт-рольованої пацієнтом аналгезії з різним складом суміші для інфузії. Матеріали та методи. До дослідження залучено 92 пацієнтів (24 чоловікі...
АНГІОГРАФІЧНІ ВИЯВИ І КЛІНІЧНІ НА- СЛІДКИ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОГО ВАЗОСПАЗ- МУ ПРИ ЕНДОВАСКУЛЯРНОМУ ВИКЛю- ЧЕННІ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ
Мета дослідження — виявити зміни ангіометричних параметрів магістральних артерій головного мозку при розвитку вазоспазму як одного з ускладнень ендоваскулярних хірургічних втручань та їх прогностичне значення щодо пере...
ЧИ Є МІСЦЕ ПАЛІДОТОМІЇ У СУЧАСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА?
Мета роботи — визначити клінічне значення однобічної стереотаксичної радіочастот- ної палідотомії (ОСРП) у пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП), ускладненою леводопа-інду- кованими дискінезіями (ЛІД) та моторними флукту...