ЗАСТОСУВАННЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ТЕХНІКИ В ТРАНСКРАНІАЛЬНІЙ НЕЙРОХІРУРГІЇ ПУХЛИН ХІАЗМАЛЬНО-СЕЛЯРНОЇ ДІЛЯНКИ ТА АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ПЕРЕДНЬОГО ПІВКІЛЬЦЯ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 28, Issue 2
Abstract
Мета роботи – вивчити досвід і технічні можливості оптимального застосування ен- доскопічної техніки на різних етапах транскраніального хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами хіазмально-селярної ділянки (ХСД) та артеріальними аневризмами (АА) переднього півкільця (ППК). Матеріали та методи. Проаналізовано результати послідовної ініціальної серії 59 пацієнтів із пухлинами ХСД та 14 хворих з АА ППК, прооперованих транскраніально із застосу- ванням на різних етапах втручання ендоскопічної техніки в ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» в період з 2012 р. до серпня 2017 р. Застосовано такі методи: клініко-неврологічні, лабораторні, катамнестичні, інструментальні, нейровізуалізаційні (мультиспіральна комп’ютерна томографія головного мозку (ГМ) у стандартному та ангіографічному режимах, магнітно-резонансна томографія ГМ, магнітно-резонансна ангіографія, церебральна ангіографія), функціональні (ультразвукова допплєрографія судин голови та шиї), морфологічні, статистичні. Результати. Вибір хірургічної тактики та доступу при пухлинах ХСД проводили з ураху- ванням локалізації та поширення пухлин ХСД щодо турецького сідла (анте, ретро, пара, ендоселярна) і з використанням даних тривимірного віртуального та матеріального моделювання. За гістологічним типом розподіл пухлин ХСД був таким: менінгіома горбика та діафрагми турецького сідла – 22 (37,2 %) випадки, краніофарингіома – 15 (25,5 %), аденоми гіпофіза – 14 (23,8 %), епідермоїдні та дермоїдні кісти – 5 (8,5 %), гліоми зорових шляхів – 3 (5,1 %). Застосовано краніотомічні доступи: супраорбітальний – у 25 (42,4 %) пацієнтів, птеріональ- ний – у 18 (30,5 %), модифікований орбітозигоматичний – у 16 (27,1 %). У 48 (81,3 %) випадках виконано первинні, в 11 (18,7 %) – повторні хірургічні втручання (рецидиви та подовжений ріст аденоми гіпофіза – 7 (63,6 %) випадків, краніофарингіома – 4 (36,4 %)). Мікроскопічне видалення пухлини інтраопераційно вважали радикальним у 46 із 56 пацієнтів (82,1 %). Піс- ляопераційна летальність становила 2,49 % (1 пацієнт). Розвиток нецукрового діабету мав місце у 3 (5,1 %) спостереженнях, транзиторні функціональні порушення, зокрема косметич- ного характеру, – у 38 (64,4 %). У 32 (54,3 %) пацієнтів відзначено поліпшення зорових функцій (розширенні полів зору, регрес скотом і/або підвищення гостроти зору згідно з оцінкою за шкалою Б.А. Кадашева). Хворим з АА ППК проведено мікрохірургічні операції з використанням ендоскопічної асис- тенції та вимірюванням глибини рани та кутів операційного поля при птеріональному доступі – у 9 (64,3 %), при орбітозигоматичному – в 1 (7,1 %), при птеріональному з передньою клиноїдектомією – у 2 (14,3 %), при підскроневому – у 2 (14,3 %). Результати операцій перед- бачали оцінку особливостей кліпування АА: Simple clip – 6 (42,9 %), Multipple clips – 8 (57,1 %). Зафіксовано інтраопераційне ускладнення – розрив АА в 1 (7,1 %) випадку та післяопераційне ускладнення – вторинне ішемічне ураження ГМ в 1 (7,1 %) випадку. Радикальність виключення АА з кровотоку за шкалою Raymond: клас I – 13 (92,9 %) випадків, клас IІ – 1 (7,1 %). Якість життя прооперованих хворих оцінено за Glasgow Outcome Scale Extended. По- вне та хороше відновлення відзначено у 6 (42,9 %) пацієнтів, легку несамостійність – у 4 (28,6 %), помірну – у 4 (28,6 %). Висновки. Ендоскопічну асистенцію слід використовувати на етапі інспекції пухлини, дисекції та контролю повноти видалення залежно від розмірів кісткового вікна, об’єму хірургічного доступу та якості мікроскопічної візуалізації. Важливе значення має застосовування ендоскопічного контролю якості видалення пухлини, оскільки її залишки можуть міститися в недоступних для мікроскопічного огляду «сліпих» зонах. Використання ендоскопічної техніки на різних етапах операції кліпування АА є допоміжною методикою, котра поліпшує інтра- операційну візуалізацію при виділенні ураженого аневризмою артеріального сегмента ППК, визначенні анатомічного розташування початкових відділів перфоруючих артерій, пришийко- вих ділянок АА, проведенні візуальної оцінки положення кліпси/кліпсів на шийці, тілі аневризми без додаткової тракції в ділянках рани, недоступних для мікроскопічного огляду.
Authors and Affiliations
С. О. ЛИТВАК, А. О. МУМЛЕВ, М. О. ГУК, О. Є. СКОБСЬКА, Л. М. Яковенко, А. А. ЧУКОВ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP675208
- DOI 10.26683/2304-9359-2019-2(28)-31-48
- Views 67
- Downloads 0
ПОРІВНЯННЯ РІЗНИХ КОМБІНАЦІЙ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЕПІДУРАЛЬНОЇ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ПАЦІЄНТОМ АНАЛГЕЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯОРТОПЕДИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У РАННІЙ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Мета роботи — провести порівняння ефективності післяопераційної епідуральної конт-рольованої пацієнтом аналгезії з різним складом суміші для інфузії. Матеріали та методи. До дослідження залучено 92 пацієнтів (24 чоловікі...
ПОЄДНАННЯ МІШКОПОДІБНОЇ АНЕВРИЗМИ З КРАНІООРБІТАЛЬНОЮ ПУХЛИНОЮ: РІДКІСНИЙ ВИПАДОК ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ТА МІКРОХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ
Описано випадок одноетапного комбінованого ендоваскулярного і мікрохірургічного ліку- вання при поєднанні мішкоподібної аневризми супракліноїдного відділу правої внутрішньої сон- ної артерії та краніоорбітальної п...
РАННІ ТА ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ГІГАНТСЬКИМИ МІШКОПОДІБНИМИ АНЕВРИЗМАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОТІКСКЕРОВУЮЧИХ СТЕНТІВ
Мета роботи — вивчити чинники ризику, які призводять до ускладнень при лікуванні ар- теріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Матеріали та методи. Проведено лікування 17 хворих з інтр...
ВибІР ТАКТиКи ЕНДОВАСКУЛЯРНиХ ВТРУчАНь ДЛЯ ЛІКУВАННЯ МІШКОПОДІбНиХ АНЕВРиЗМ цЕРЕбРАЛьНиХ АРТЕРІЙ
Мета роботи — визначити тактику хірургічного лікування хворих з розірваними та нерозірваними аневризмами судин головного мозку з використанням ендоваскулярних методів оперативного лікування. Матеріали та методи. Проаналі...
НАЗАЛЬНА ЛІКВОРЕЯ У ПАЦІЄНТІВ З ПРОЛАКТИНОМАМИ НА ТЛІ ТЕРАПІЇ АГОНІСТАМИ ДОПАМІНУ
Мета роботи — визначити лікувальну тактику у хворих з назальною ліквореєю (НЛ), яка виникла на тлі консервативного лікування пролактиноми (ПРЛ) агоністами допаміну (АД). Матеріали та методи. Протягом 2015–2016 рр. у клін...