Живлення молоді промислової іхтіофауни дніпровсько-бузької гирлової системи

Abstract

Живлення риб є однією з головних складових пізнання процесу формування ресурсної бази промислу Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Головною метою проведеного дослідження було вивчення якісного складу кормових раціонів цьоголіток основних промислових риб. Науково-дослідні роботи проведені відповідно до загальновизнаних у практиці іхтіологічних і трофологічних досліджень методик і керівництв. Дослідження показали, що в якісній структурі споживаних молоддю промислових риб кормів фіксувалися організми зоопланктону, зообентосу, а також фітопланктон і детрит. У складі зоопланктону найбільше часто реєструвалося 23 таксона, серед яких 10 видів Rotatoria 8 видів Cladocera і 5 видів Copepoda. Зообентос був представлений 8 систематичними групами, серед яких домінуючими виступали Chironomidae, Mysidacea, Gammaridae. Просторовий аналіз показав, що якісна структура кормових грудок досліджених риб відрізнялася незначно. Найбільш широким спектр живлення відзначений у цьоголіток ляща і плоскирки. При інтенсивності живлення 47-610/000 молодь ляща більшу перевагу віддавала Cladocera – 58,49±0,32-65,62±0,29% маси кормової грудки. У складі поживи цьоголіток тюльки домінували зоопланктонні організми (Cladocera – до 48,62±0,25%; Copepoda – до 33,49±0,18%; Rotatoria – до 19,28±0,11% маси кормової грудки). При цьому споживання Mysidacea було найвищим серед проаналізованих видів – до 27,77±0,13%. Основною поживою цьоголіток тарані в пониззі Дніпра були Cladocera – 41,25±0,32% і Chironomidae – 32,72±0,09% маси кормової грудки. Найбільше інтенсивно живилися цьоголітки сріблястого карася в пониззі Дніпра (1120/000) і тюльки в Дніпровському лимані (1020/000). Таким чином, основною поживою молоді промислових риб дослідженої акваторії виступають організми зоопланктону. Якісна структура утилізованого зоопланктону значною мірою залежить від району гирлової системи і видової належності споживача. Більшою інтенсивністю живлення відрізнялися цьоголітки сріблястого карася і тюльки, які за нашого часу суттєво збільшили свою чисельність. Ситуація, що склалася вимагає подальшого вивчення і аналізу трофічних взаємин промислової іхтіофауни регіону.

Authors and Affiliations

К. М. Гейна, С. С. Шашликова

Keywords

Related Articles

Acalyphа australis L. (Euphorbiaceae Juss.) – a new alien species in the flora of Transcarpathia

Data of floristic records of Acalyphа australis L. (Euphorbiaceae Juss.) in 2018 in Uzhhorod (Ukraine) were report-ed. This is a new alien East Asian species in the Transcarpathian flora. The plants were recorded on the...

The effect of synthetic estrogen on prooxidant-antioxidant system indexes on different age rats’ organs in vitro

Steroid hormones are synthesized in all living organisms from plants to mammals and that are important for the development and functioning of many organs. This effect mainly arises from the basic regulation of genes that...

ECOLOGICAL AND COENOTIC DIFFERENTIATION OF THE FLOODPLAIN VEGETATION OF LUTSK SITY

The prodromus of floodplain ecosystems’ vegetation for Lutsk city, covering 9 classes, 13 orders, 18 alliances, 28 associations, 7 variants and 43 communities has been prepared. The environmental and coenotic conditions...

Оптимізація еколого-безпечного та ефективного використання орних земель чернівецької області

Наведено визначення суті та значення районування земельних ресурсів для організації раціонального та еколого-безпечного землекористування. Представлено розміщення території Чернівецької області у загальнодержавній систем...

Доповнення до флори судинних рослин нпп “вижницький”, чернівецька область

Національний природний парк “Вижницький” створений у 1995 році, у 2007 році його територія збільшилася і нині площа парку становить 11238 га. Знаходиться він у Вижницькому районі Чернівецької області. У 2005 році вийшла...

Download PDF file
  • EP ID EP262355
  • DOI 10.31861/biosystems2017.02.219
  • Views 89
  • Downloads 0

How To Cite

К. М. Гейна, С. С. Шашликова (2017). Живлення молоді промислової іхтіофауни дніпровсько-бузької гирлової системи. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 9(2), 219-225. https://europub.co.uk/articles/-A-262355