АРГУМЕНТАЦІЯ, МАНІПУЛЯЦІЯ, СУГЕСТІЯ: ДО СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ НІМЕЦЬКОГО МЕДІАДИСКУРСУ)
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті встановлюються характерні риси та уточнюються поняття «аргументація», «маніпуляція» та «сугестія» з урахуванням їх функцій у сучасному німецькому медіадискурсі. Співставляються аргументативна та маніпулятивна мовленнєві взаємодії, визначаються основні категоріальні елементи аргументації та маніпуляції, встановлюються їх специфічні характеристики на основі кількісних і якісних порівнянь. У медіадискурсі аргументація постає як певна концептуальна структура, конфігурація фреймів, пов’язана когнітивними операціями, що конструюють особливий тип дискурсу. Маніпулювання – це використання особливостей системи мови та принципів її функціонування з метою впливу на адресата. Сугестія є способом мовленнєвого впливу, що базується на підсвідомому навіюванні. Нормативні настанови теорії аргументації передбачають, що адресат аргументативного впливу володіє свободою оцінки аргументації й усвідомлює цю свободу та здатен встановити, на які рівні його свідомості спрямовано цей вплив. Маніпулятивний та сугестивний вплив не дає свободи вибору та має прихований характер. У зв’язку з цим важливою стає оцінка аргументації, що може внести певну ясність при розпізнанні аргументативного чи маніпулятивного впливу. The article deals with the determination of the peculiarities and the specification of the definition of such notions as “argumentation”, “manipulation”, and “suggestion”. The comparison of the argumentative and manipulative interactions is made according to their functions in the modern German mediadiscourse. The main categorical elements of argumentation and manipulation are being determined, as well as their specific characteristics. Argumentation is a special form of intellectual activity, a cognitive-communicative process that takes into account the nonverbal and extralingual aspects and consists of various kinds of verbal construction. In mediadiscourse, argumentation presents a certain conceptual structure, a frame configuration, which is related to cognitive operations that build a certain type of discourse. Manipulation is the utilization of the peculiarities and principles of the language system in order to make an impact on the addressee. Argumentation theory states that while being influenced, the addressee has the freedom of choice, and is able to identify, which levels of their consciousness are being impacted. On the contrary, manipulation provides no choice, and is implied. Therefore, the argumentative evaluation gains significance as the criterion of identifying the argumentative or manipulative impact.
Authors and Affiliations
Інна Пірог
Keywords
Related Articles
- EP ID EP633316
- DOI -
- Views 93
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЗАГОЛОВКАХ
У статті аналізуються останні дослідження в галузі фразеології, визначається роль і значення фразеологізмів, розглядаються труднощі перекладу німецьких фразеологічних одиниць українською мовою, пропонуються прийоми перек...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРОНІМІВ У РОМАНІ «ЖИТТЯ ПІ»
У статті розглядається феномен всесвітньовідомого роману Янна Мартела «Життя Пі», який сучасні дослідники відносять до течії постмодернізму. У звʼязку з тим, що роман був написаний у 2001 році, практично немає досліджень...
АЛЮЗІЙНІ ІМПЛІКАТУРИ У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Р.М. РІЛЬКЕ
У статті встановлюються особливості алюзійних імплікатур у поетичному дискурсі Р.М. Рільке з методологічних позицій когнітивної прагмапоетики. Під поетичним дискурсом розуміємо мовленнєво-мисленнєвий простір, що створюєт...
SHIFTS IN THE VERB SEMANTICS OF “BEOWULF”
Об’єктом нашого дослідження виступають дієсловах, отримані методом суцільної вибірки з епічної поеми «Беовульф», середина У11 в. - кінець Х ст. н.е. ( див .: Беч, 2008, Колін, 1997) і згрупованих відповідно до концепту,...
НАЗВИ СПОКОЮ / НЕСПОКОЮ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
У центрі уваги пропонованої статті знаходиться семантика одиниць, які вживаються на позначення станів спокою та неспокою в англійській та українській мовах. Стаття ілюструє особливості семантичної структури іменникових е...