БАЛАДА Й.-В. ҐЕТЕ «MIGNON» В УКРАЇНСЬКОМУ РЕЦЕПТИВНОМУ ПОЛІ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 19
Abstract
У статті досліджується поетика і жанрово-тематичні особливості українських перекладів, переспівів та переробок балади Й.-В. Ґете «Mignon» («Kennst du das Land?..» – «Чи знаєш край?..») від часу появи першого її перекладу Б. Дідицьким у 1855 році до перекладів та наслідувань цього твору у ХХ столітті. The article analyses the poetics and genre-thematic features of Ukrainian translations, free versifications and alterations of Goethe’s ballad «Mignon» («Kennst du das Land…?» – «Do you know the land…?»), since its first translation by B. Didyts'kyi in 1855 until the translations and imitations of this work in the 20th century. Among the numerous translations of Goethe's poetic heritage into Ukrainian, this ballad is particularly noteworthy. It always attracted poets' attention with its main romantic leitmotiv, immeasurable wistfulness over the homeland, which resonates with and is understandable for everyone. The poem «Mignon» has an interesting history in Ukrainian literature. Each poet approached this work differently depending on certain literary and political conditions, personal preferences, and ideological beliefs. However, they all introduced something artistically novel in their translations. The article highlights several types of translations of Goethe's ballad into Ukrainian: 1. Translations proper, the main task of which is to convey the meaning of the ballad in Ukrainian. These are the poems «Pysnia Mynony» («Mignon’s Song») (1855) by B. Didyts'kyi, «Mignon» (1885) by K-o (Kotsovs'kyi’s cryptonym), «Min'iona» («Mignona») (1890) by M. Cherniavs'kyi, «Ytalia» («Italy») (1890) by I. Havryshkevych, «Min'iona» («Mignona») (1897) by P. Kulish, «Min'iona» («Mignona») (1922) by D. Zahula, «Min'ion» («Mignon») (1928) by Yu. Shkrumeliuk, «Min'iona» («Mignona») (1969) by M. Ryl's'kyi, «Min'iona» («Mignona») by M. Bazhan, and «Min'iona» («Mignona») by B. Petryk (Stus’s pseudonym). 2. Free translations and alterations, the main theme of which is the glorification of Ukraine as the motherland. These are apparently independent works with only some of the compositional-stylistic features of Goethe’s ballad (stanza, rhetorical questions, etc.) being used. The former include «Tuha» («Wistfulness») (1858) by N. N. Ustyianovych Jr, «Rus'» («Ruthenia») (1861) by Yu. Fed'kovych, «Verkhovyna» («Highland») (1886) by B. Masliak, and «Chy znaiesh krai?» («Do you know the land?») (1890) by Uliana Kravchenko. 3. Ideologically reinterpreted alterations and parodies that bear only a vague resemblance to the original. The main motif is the concern about the fatherland, immersed in «the eternal darkness of slavery» (P. Karmans'kyi) and with «smashed icons and the profaned, dishonoured altar» (B. Lepkyi). The authors of these works were highly selective in borrowing the forms of the German original. This group includes «Mignon» (1889) by O. Y. M. (Zderkovs'kyi’s cryptonym), «Ukraine» (1891) by P. Kulish, «Chy znaiesh toi krai..?» («Do you know the land..?») (1891) by an unknown author, published in the American magazine «Freedom», «Kennst du das Land…» («Do you know the land…») (1909) by P. Karmans'kyi, «Nash Min'ion» («Our Mignon») (1922) by B. Lepkyi, «Ta sama» («She is») / «Mignon» (1932) by B. Lepkyi, and «Mignon» / «Movchatymu і ne promovliu slova» («I will keep silent and won’t say a word») (1932) by B. Lepkyi. The analysis of Goethe's ballad «Mignon»'s Ukrainian translations suggests that the fatherland theme has always been topical in the Ukrainian literature. The history of the Ukrainian translations of this work represents a minimized version of the history of Ukrainian poetry, reflecting its joys and sorrows over almost 150 years.
Authors and Affiliations
Лілія Олексіївна Гулевич
Keywords
Related Articles
- EP ID EP560700
- DOI -
- Views 121
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ В ПОВІСТІ «ОДЕСА-МАМА» АНДРІЯ М’ЯСТКІВСЬКОГО
У статті йдеться про особливості моделювання художньої реальності в повісті «Одеса-мама» відомого українського письменника Андрія М’ястківського (1924–2003). З’ясовано, що автор з метою відображення Голодомору 1932–1933...
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ У АСПЕКТІ МІЖМОВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ
Статтю присвячено вивченню аксіологічної конституенти у системі англійської та німецької фразеології. Згадуються певні моделі представлення аксіологічної шкали, розглядаються ті, які заслуговують на увагу з точки зору зр...
Концепція людини в новелі Юрія Косача «Остання атака»
У статті аналізується проблематика новели Юрія Косача «Остання атака» та акцентується увага на визначення жанрово-стильових та світоглядних домінант письменника. Розглянуто концепцію людини- персонажа в нетипових життєви...
Використання сюжетів з фольклору в поемах І. Франка
У статті розглядаються поеми-казки І. Франка на сюжети з фольклору, які стали значним кроком у розвитку української гумористично-сатиричної поезії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вони розширили ідейно-тематичні межі укр...
ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ СВІТУ ОПОВІДІ У ТЕКСТАХ В. ДІХТЕРА Й Е. ШЕНКЕЛЬБАХА
У статті здійснено типологічний аналіз оповідних стратегій, заявлених в автобіографічній повісті В. Діхтера «Божий кінь» та збірці автобіографічних оповідань Е. Шенкельбаха «Перша ніч у Шатана». Розглянуто структурний і...