Біфуркація Схід–Захід як проекція світоглядної колізії «осьового часу»
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
Стаття присвячена проблемі визначення сутності культурних парадигм Заходу та Сходу. Зроблено смисловий акцент на питанні про причини розмежування західної та східної культурних традицій. Наголошується, що біфуркацію Схід–Захід неодмінно слід пов’язувати з періодом «осьового часу» (VIII–II ст. до н.е.), визначеного К. Ясперсом як центральний момент, вихідна точка світової історії, осягнення смислу якої здатне наблизити до розуміння всесвітньої історії в цілому. З огляду на питання про причини біфуркації Схід–Захід доводиться важливість і продуктивність дослідження Е. С. Кульпіна, який з позицій соціоприродної історії запропонував пояснення феномена поляризації матриць соціальних цінностей Сходу й Заходу й обгрунтував, що ця поляризація була зумовлена першою чергою наявністю двох негативних тенденцій у кліматі Землі періоду «осьового часу» – аридизації та похолодання раннього залізного віку. Особливу увагу у статті приділено проблемі визначення сутності й з’ясуванню причин поляризації світоглядних цінностей Заходу та Сходу. Доводиться необхідність врахування того, що К. Ясперсу вдалося лише зафіксувати феномен «осьового часу», проте не вдалося його пояснити, тобто показати його значення в контексті «до-осьових» і власне «осьових» культур, що, врешті решт, і призвело до наявності своєрідних «білих плям» – порушених, але так і не розв’язаних питань в його концепції. У зв’язку з цим було показано, що ліквідувати, «закрити» ці «білі плями» дає можливість здійснення компаративного аналізу концепцій двох авторів – К. Ясперса та М. О. Чмихова. Головним здобутком проведення такого роду компаративного аналізу стала ідея про те, що поляризація світоглядних матриць Заходу та Сходу зумовлена реальною загрозою трансформації перевіреної не одним тисячоліттям світоглядної «формули» П>С (домінування у світогляді природних сил над соціальними) на свою протилежність (С>П) саме в «осьовий» період. Більше того – в такий спосіб вдалося пов’язати докорінно відмінний зміст систем соціальних цінностей Заходу та Сходу зі змістом їхніх діаметрально протилежних світоглядних парадигм.
Authors and Affiliations
Nataliya Nikolova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661344
- DOI 10.35423/2078-8142.2019.1-2.12
- Views 197
- Downloads 0
Философия языка (Франсуа Реканати) и теория поэтики (Юлия Кри-стева): актуализация общих проблем и поиски единого основания
Данная статья представляет собой исследование в области естественного языка (и языка поэтического) и репрезентирует некоторые общие аспекты, находимые в работах Франсуа Реканати и Юлии Кристевой, несмотря на наличествующ...
Personalistic Ideas in Philosophy of ХІХ–ХХ centuries
The article presents the main personalistic ideas of French, German and Polish philosophers. German and French philosophers concentrate in their writings more on the dignity of the person, on his or her rights and freedo...
Поиск экуменической религиозной тотальности как апофеоз десакрализации культуры
В статье исследуются зарубежные культурные практики, касающиеся влияния экуменического движения, который несет в себе современные тенденции, связанные с возникновением очень агрессивного, идеологизированного инструмента...
Семантика народної ікони в контексті методологічних засад структуралізму
У статті аналізуються методологічні засади дослідження народної ікони. З цією метою розглядається правомірність вивчення народної ікони крізь призму методологічних принципів формалізму та підкреслюється її підпорядковани...
Історико-філософський аспект становлення екологічного знання
У статті здійснено ретроспективний розгляд проблеми взаємодії людини й природи з метою з’ясування змістовного аспекту екологічного знання в період Нового часу. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою в історико-...