Біографізм як чинник жанротворення (на матеріалі творчості Лесі Українки)
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2014, Vol 89, Issue
Abstract
Досліджуються біографічні факти як чинники впливу на творчість Лесі Українки. Зокрема, дитячий досвід як джерело психологічних комплексів (стосунки з матір’ю) розглядається як одна з передумов у формуванні драматизму мислення. Згодом шлях подолання цих комплексів досягнув свого логічного завершення написанням „Одержимої”, сформувавши в такий спосіб „ідеальну” когнітивну жанрову модель, в центрі якої знаходиться драма. Саме шлях до формування найбільш органічної жанрової форми став центральним у статті. Зокрема, застосувавши віршознавчий, біографічний та психоаналітичний методи, проаналізовано цикли „Подорож до моря” (1888), „Кримські спогади” (1890–1891) та „Кримські відгуки” (1897–1898), а також драму „Одержима” (1901). З’ясувалось, що лірика ранніх років відрізняється жанровою стабільністю й ортодоксальністю, однак згодом, у циклі „Кримські відгуки” (1897–1898), з’являються жанри верлібру, білого вірша і, що найцікавіше, у ліричному циклі свідомо вміщено твори з яскраво вираженим драматичним патерном („Зимова ніч на чужині” та „Іфігенія в Тавриді”).
Authors and Affiliations
Yuliia Levchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464150
- DOI -
- Views 74
- Downloads 0
Роман Г. Майринка “Голем” и готическая традиция в литературе
Представлен анализ романа Г. Майринка „Голем” сквозь призму готической традиции в литературе. Отмечается, что при организации повествования автор романа использует не только готический хронотоп, но и такие элементы готич...
Персоносфера роману А. Кокотюхи “Червоний”
Досліджено персоносферу роману „Червоний” сучасного українського письменника А. Кокотюхи. Серед персонажів роману виділено ті, які пізнаються як особистості в історико-культурних та соціально-політичних реаліях. З’ясован...
Теоретико-художнє осмислення екзилю Юлією Крістевою
Досліджується творчість француженки болгарського походження Юлії Крістевої, що сприймається як органічна частина французької культури. Проте в самій Франції її статус не настільки однозначний. Крістева не тільки не відки...
“µίµήσις – наслідування – мімесис”: поняття і термін у добу Модерн
Простежується розвиток поняття „мімесис” в докантівську, модерну і післямодерну добу з урахуванням історичних змін у розумінні поняття „природа” як оточення (реальність) і „людська природа”.
Художній переклад як носій культурної пам’яті
Пропоноване дослідження спроектоване на висвітлення художнього перекладу крізь призму культурологічних підходів, а також різних методик філософського спрямування. Наголошено на важливості осмислення природи художньої тво...