ЧИ ВИНИЩУЄ HARPALUS RUFIPES (COLEOPTERA, CARABIDAE) БУРʼЯНИ АБО ЦІЛЬОВІ РОСЛИНИ В АГРОЦЕНОЗАХ?
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2014, Vol 6, Issue 1
Abstract
Проаналізовано трофічні уподобання туруну Harpalus rufipes (De Geer, 1774) – одного з найважливіших шкідників сільськогосподарських культур. Harpalus rufipes – транспалеарктичний полізональний польовий вид, найчисленніший серед турунів агроценозів. Імаго H. rufipes – міксофітофаг, який живиться шкідниками сільського господарства, а також шкодить зерновим культурам. H. rufipes харчується зерновими, зернобобовими і технічними культурами, лікарськими рослинами та генеративних органами 19 видів дикорослих трав. Чисельність H. rufipes в агроценозах знаходиться у прямій залежності від кількості доступного насіння бурʼянів. Мета роботи – оцінити рівні споживання імаго H. rufipes вегетативних та генеративних органів культурних і бурʼянистих рослин в лабораторних умовах. Обʼєкт дослідження – трофічні звʼязки туруну H. rufipes, (Coleoptera, Carabidae). Відлов усіх імаго H. rufipes, що брали участь в експерименті, проводили з використанням ґрунтових пасток Барбера без фіксатора на полях кукурудзи на околицях м. Дніпропетровська в липні 2013 року. Досліджено 122 види культурних і бурʼянистих рослин, найпоширеніших на території Дніпропетровської області. Генеративні або вегетативні органи кожного виду рослин окремо пропонувалися 8 екземплярам імаго. Дослід проводили протягом однієї доби. Середня маса жуків в експерименті – 0,0001527 ± 0,0000378 кг, середня маса наважки корму – 0,0004803 ± 0,0000759 кг. Зважували залишок порції та реєстрували поїдання частин рослин. У результаті експериментів можна виділити 25 видів культурних і 5 видів бурʼянів, найбільш вживаних жуком, 10 культурних та 7 видів бурʼянів, споживаних половиною загальної кількості особин H. rufipes, 5 видів культурних та 7 видів диких рослин, якими імаго майже не харчувалися. Вегетативні та генеративні органи 11 видів культурних і 52 видів бурʼянів H. rufipes не вживав. Отже, поїдання жуком культурних рослин перевищує споживання бурʼянистих в 2,1 рази. Самки, споживаючи більшу кількість корму, показали більший приріст маси, ніж самці. Визначення харчових переваг видів-полифагів – перспективна задача прикладної екології, що дозволяє оцінити вплив популяцій комахи на середовище її існування. Хоча H. rufipes є важливим ентомофагом та винищувачем насіння бурʼянів, у місцях концентрації особини даного виду здатні чинити істотний вплив на посіви різних сільськогосподарських культур, пошкоджуючи генеративні та вегетативні органи рослин, тому що поїдання жуком культурних рослин перевищує споживання бурʼянистих у 2,1 рази.
Authors and Affiliations
Д. Є. РЕШЕТНЯК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP243903
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
АКТИВНІСТЬ ЕНЗИМІВ СИНТЕЗУ ТА КОН’ЮГАЦІЇ ГЛУТАТІОНУ В ГЕПАТОЦИТАХ ЩУРІВ ЗА УМОВ НИЗЬКОПРОТЕЇНОВОГО РАЦІОНУ ТА ГОСТРОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
У роботі досліджено активність ензимів синтезу та кон’югації глутатіону в гепатоцитах тварин за умов аліментарної депривації протеїну та гострого парацетамол-індукованого ураження печінки. З метою дослі-дження особливост...
ECOLOGO-BIOLOGICAL FEATURES OF THE SPECIES OF HEMEROCALLIS L. GENUS UNDER THEIR INTRODUCTION INTO BOTANICAL GARDEN OF KRYVYI RIG NAS OF UKRAINE
The ecological and biological characteristics and adaptive plasticity level of 9 species and 110 varieties of the genus Hemerocallis L. were studied. It is investigated in ecological conditions of Krivyі Rіg. The beginni...
Насінна та сировинна продуктивність Serratula coronata l.та serratula tinctoria l. в природних місцезростаннях
Досліджено сировинну та насінну продуктивність лікарських рослин видів Serratula coronata та Serratula tinctoria в природних місцезростаннях Полтавської області. Встановлено значення коефіцієнта утворення насіння (94,5%,...
МОРФОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ ТА ВІКОВА СТРУКТУРА ELAEAGNUS ANGUSTIFOLIA L. НА ПІВНІЧНІЙ ТА ЗАХІДНІЙ МЕЖІ ПОШИРЕННЯ
Узагальнено результати польових досліджень із вивчення вікової структури та морфометрії популяцій Elaeagnus angustifolia L. на північній та західній межі ареалу в Україні. Виявлено залежності між морфометричними параметр...
Розвиток зовнішніх ніздрів та хоан у lacerta agilis (reptilia, squamata)
У зв’язку з переходом до справжнього наземного способу існування у нюховому органі сучасних рептилій вперше відбулася чітка диференціація на респіраторну та нюхову частини, з’явились раковина та носоглотковий канал. Мето...