Дискурс влади і критика споживацтва в романі “Хмарний атлас” Д. Мітчелла
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2017, Vol 96, Issue
Abstract
Проаналізовано особливості наративної будови роману „Хмарний атлас”. Акцентовано філософські питання, що детермінують літературу пост-постмодернізму. Зроблено висновок, що у романі експліковано мотив переродження людини, візуалізовано уявлення про ірраціональний зв’язок між подіями минулого, теперішнього й майбутнього, про пам’ять як особливий простір, у якому можливий перетин різних модусів темпоральності. Змінними в цій трансформаційній системі постають такі чинники, як стать, ґендер, соціальні ролі, релігійні вподобання тощо. Окреслено іманентну сутність „людського”, що протистоїть моральній дееволюції людини й технологічному апокаліпсису. Так, Сонмі~451 у п’ятій історії постає проти тоталітаризму, що зводить у культ індустрію споживання, створивши з розважальної реклами та інших форм дозвілля ідеологію. Виокремлено форми критики споживацтва і зв’язки між пам’яттю, знанням і дискурсом влади.
Authors and Affiliations
Dmytro Drozdovskyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP278020
- DOI 10.31861/pytlit2017.96.204
- Views 56
- Downloads 0
Мотиваційна модель героя неоромантичного фікційного світу
Проаналізовані домінуючі способи дій героя неоромантичного фікційного світу. Побудована мотиваційна модель неоромантичного персонажа в порівнянні з романтичним за методологією теорії фікційних світів.
Готическая традиция в творчестве Говарда Лавкрафта
Виділяються основні мотиви новели Г. Лавкрафта „Поклик Ктулху”, які дають можливість розглядати його творчість у контексті готичної традиції: приреченість людської цивілізації, подолання межі між сучасним та давнім світа...
Співвідношення історичної та художньої правди в повісті Ю. Мушкетика „Семен Палій”
Досліджено проблему співмірності історичної та художньої правди на матеріалі першого історичного твору Ю. Мушкетика „Семен Палій”. У співвідношенні із проаналізованими умовами, за яких була написана повість, та іншими тв...
Типологія письменницького статусу: два досвіди – Ч. Мілош та Ґ. фон Реццорі
Розглядається ряд типологічних збігів у текстах польсько-американського письменника Ч. Мілоша та німецькомовного класика Ґ. фон Реццорі, творчість яких постає наслідком кризових станів ХХ ст., трагічного занепаду всієї т...
Інтермедіальність як жанротворчий фактор (кіносценарна специфіка “Київських фресок” Сергія Параджанова)
В інтермедіальному вимірі аналізується кіносценарна специфіка „Київських фресок” (1965) С. Параджанова. Визначається характер архітектонічно-композиційної організації кіносценарію, інтермедіальні чинники часопростору, пе...