Типологія письменницького статусу: два досвіди – Ч. Мілош та Ґ. фон Реццорі
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 88, Issue
Abstract
Розглядається ряд типологічних збігів у текстах польсько-американського письменника Ч. Мілоша та німецькомовного класика Ґ. фон Реццорі, творчість яких постає наслідком кризових станів ХХ ст., трагічного занепаду всієї традиційної культури, що була пов’язана зі статусом письменника-вигнанця. Найбільш очевидно типологічні паралелі виявляються в перспективі ідеологічних кліше (заперечення письменниками ніцшеанської ідеї нігілізму), специфічній персоносфері, наведенні типових парадигм, за якими постає цілісний образ „світу дитинства”, у ставленні до питання „мови як поетичного феномену” (визначення Мілоша), яке віддзеркалює мультинаціональну палітру втраченої батьківщини.
Authors and Affiliations
Tetiana Basniak
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464412
- DOI 10.31861/pytlit2013.88.022
- Views 77
- Downloads 0
Поетика наративу в романах Антуана Володіна
Досліджено наративну структуру романів французького письменника Антуана Володіна. Проаналізовано розшарування оповідної інстанції, структуру авторської маски, інтерференцію гомодієгетичного та гетеродієгетичного нараторі...
Рефлексії Першої світової війни в публіцистиці Й. Рота
Висвітлено особливості сприймання та відображення Першої світової війни у ранній творчості Й. Рота (1894–1939), передусім у його коротких за обсягом творах публіцистичного характеру, що вийшли друком в період між 1915 і...
Образотворче мистецтво у структурі роману Джона Фаулза “Жінка французького лейтенанта”
Досліджено роль образотворчого контексту у структурі роману Дж. Фаулза „Жінка французького лейтенанта”. На підставі інтермедіального аналізу проаналізовано семіотику образотворчого мистецтва у творі, зокрема, звернення д...
Метафора єврейського народу в англомовній поезії Рози Ауслендер на прикладі віршів “The Forbidden Tree” та “The Clinic”
Розглядається образ єврейського народу в англомовній поезії Рози Ауслендер. Показано, що основними мотивами цього періоду стають пошуки нової ідентичності, переживання втрати матері й переосмислення жахіть другої світово...
Пам’ять міста
Усвідомлення того, що наше знання історії пов’язане передусім з місцями, які в містах оприявлені, зокрема, через будівельну субстанцію, перетворює міста у важливий предмет культурно-історичних досліджень. При цьому основ...