Метафора єврейського народу в англомовній поезії Рози Ауслендер на прикладі віршів “The Forbidden Tree” та “The Clinic”
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2017, Vol 96, Issue
Abstract
Розглядається образ єврейського народу в англомовній поезії Рози Ауслендер. Показано, що основними мотивами цього періоду стають пошуки нової ідентичності, переживання втрати матері й переосмислення жахіть другої світової війни та її наслідків для єврейського народу й Європи в цілому. Аналізуються поезії „Заборонене дерево” і „Клініка”. Зокрема, зроблено висновок, що в поетиці Рози Ауслендер фенікс залишається сталим символом надії та відродження єврейського народу.
Authors and Affiliations
Iryna Vikyrchak
Актуальна ідентифікація кіносценарного тексту як оригінальної літературної форми [Рецензія на монографію Наталії Валеріанівни Нікоряк „Автентичність кіносценарію як сучасного літературного тексту” (Чернівці, 2011)]
Рецензується монографія Наталії Валеріанівни Нікоряк „Автентичність кіносценарію як сучасного літературного тексту” (Чернівці, 2011).
Техніка “потоку свідомості” в художній прозі Івана Франка
Розглянуто різновиди техніки „потоку свідомості” у прозових творах Івана Франка, а саме безпосередній внутрішній монолог, опосередкований внутрішній монолог та всезнавчий опис. З’ясовано, що український письменник (як і...
Дискурс влади і критика споживацтва в романі “Хмарний атлас” Д. Мітчелла
Проаналізовано особливості наративної будови роману „Хмарний атлас”. Акцентовано філософські питання, що детермінують літературу пост-постмодернізму. Зроблено висновок, що у романі експліковано мотив переродження людини,...
Леонід Генріхович Фрізман (1935–2018)
Леонід Генріхович Фрізман
Крізь мікроскоп: прочитання “Бурі” в контексті інтродукції до “Промови про гідність людини” Піко делла Мірандоли
В інтерпретаційному форматі розкривається творча лабораторія шекспірівської „Бурі”. На загальну думку критики „Буря” не має конкретних джерел. Дане дослідження, однак, припускає, що Шекспір міг посилатися на базовий конц...