Кризовий інтервал: німецькомовна література Буковини на зламі століть
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2018, Vol 98, Issue
Abstract
Стаття присвячена німецькомовній літературі Буковини на зламі століть, яку можна охарактеризувати як кризовий інтервал в її розвитку. Це була певна передишка між двома періодами, перший з яких припадає на 60–80-ті роки 19 ст. (Е. Р. Нойбауер, Л. А. Сіміґінович-Штауфе, Й. Ґ. Обріст, К. Е. Францоз), а два наступні пов’язані з виходом на літературну арену двох поколінь німецько-єврейських поетів у міжвоєнний (А. Марґул-Шпербер, Р. Ауслендер, М. Розенкранц, А. Кіттнер, Д. Ґольдфельд) та повоєнний (А. Ґонґ, І. Вайсґлас, П. Целан, М. Вінклер, З. Меербаум-Айзінґер) час. Творчість чернівецьких німецькомовних авторів періоду „fin de siècle” (Л. Розенцвайґ, К. Пекельман, А. Норст, Р. Ф. Кайндль, А. Павлічек, Ф. Порубскі) не набула, на відміну від попереднього й наступних етапів, ширшого розголосу й залишилася літературним явищем локального масштабу. В цьому сенсі цікавим видається порівняння з українською літературою Буковини, яка переживає у цей самий час період свого найвищого злету (О. Кобилянська, О. Маковей, Є. Ярошинська, С. Яричевський тощо).
Authors and Affiliations
Petro Rychlo
Keywords
Related Articles
- EP ID EP465736
- DOI 10.31861/pytlit2018.98.142
- Views 80
- Downloads 0
Інтерпретація глобалізації Юлією Крістевою в романі “Смерть у Візантії”
Розглядається феномен глобалізації, що включає в себе як позитивні процеси культурної інтеграції, так і загрозу культурної гібридизації та уніфікації. На прикладі роману Юлії Крістевої „Смерть у Візантії”, в якому наявні...
“Sprache, du heilige”: Sprachreflexionen in der deutschen Dichtung der Bukowina
Розглядається історична та культурна роль німецької мови на Буковині, де вона між 1875 та 1918 рр. мала статус офіційної та розмовної і навіть після розпаду Габсбурзької монархії ще якийсь час функціонувала на різних рів...
„Fra Angelico: Męczeństwo świętych Kosmy i Damiana” Zbigniewa Herberta – strategie pisania o sztuce
Заголовок вірша Збіґнєва Герберта „Фра Анжеліко: Муки святих Косми і Даміана”, здавалося б, є типовим зразком екфрасису. Екфрастична „описовість” підтверджується і авторським поділом тексту вірша (а заразом і художнього...
Балада Тараса Шевченка “Чого ти ходиш на могилу?” та її ідейно-естетична рецепція Юрієм Федьковичем
Вивчається балада Т. Шевченка „Чого ти ходиш на могилу?” (з циклу „В казематі”) в аспекті її ідейно-тематичної, образно-художньої своєрідності і як об’єкт суто індивідуальної продуктивної рецепції Ю. Федьковичем, що мала...
Пародія як феномен літературної критики
Визначено особливості пародії не лише як художнього твору, а й як різновиду літературно-критичної розвідки. Зроблено висновок, що пародія, котра, за задумом її автора, має на меті показати й висміяти певні вади твору-ори...