Пам’ять міста
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2015, Vol 92, Issue
Abstract
Усвідомлення того, що наше знання історії пов’язане передусім з місцями, які в містах оприявлені, зокрема, через будівельну субстанцію, перетворює міста у важливий предмет культурно-історичних досліджень. При цьому основоположне питання: як саме вписується історія в міський простір, як вона „заякорюється” в ньому, як її змінюють, оновлюють, знищують, як відбувається боротьба за неї? І як з такими просторами пов’язані спогади? Ці питання виводять нас на взаємозв’язок простору, часу, пам’яті, ідентичності, про який йдеться детальніше на прикладі чотирьох аспектів. Розрізнення простору й місця (1) відкриває дві перспективи сприйняття: простору як такого, що надається для організації та переформування, та місця, яке ми усвідомлюємо внаслідок наповненості його історією та спогадами, що передаються через наратив далі. Місто сприймається як палімпсест (2), коли стають зримими нашарування й пласти, котрі засвідчують історію як колективний витвір різних поколінь, епох, періодів поселень. Поняття „реконструкція” (3) позначає нову практику в архітектурі, яка передбачає відбудову після 1989 р. історичних будівель, зруйнованих війною чи з ідеологічних або модернізаційних мотивів. Історична тяглість (4), у свою чергу, означає ставлення до історичної будівельної субстанції, яка знову тісніше поєднує минуле й майбутнє.
Authors and Affiliations
Aleida Assmann
Keywords
Related Articles
- EP ID EP463192
- DOI -
- Views 114
- Downloads 0
“Біографія” Фредеріка Беґбеде у творі “Я вірую – Я теж ні”
Жанр твору Ф. Беґбеде і єпископа Жан-Мішеля ді Фалько „Я вірую – Я теж ні” 2004 р. перебуває у трансформації, в якій простежуються риси сповіді, діалогу, інтерв’ю, філософського трактату, автобіографії. Концептуальний ст...
Опозиція метафізичного й авангардного мистецтва в повісті “Вежа з чорного дерева” Дж. Фаулза
Окреслено філософсько-світоглядні особливості у повісті „Вежа з чорного дерева” Дж. Фаулза. Визначено місце повісті в історії сучасної англійської літератури. Розглянуто опозицію двох поглядів на природу мистецтва: онтол...
The Secondary in Concept of Resistance and Processes of Modernism: Rethinking Baltic Minimalism
The Baltic modern identity is based on Resistance of minor and inspired by looking for secondary survivor in the post-war history. The power of Resistance was crushed and became overturn into a special phenomenon of cult...
Жанр “взгляд” и его модификация: монографии О. В. Богдановой и Л. Г. Фризмана в контексте монографий Е. М. Васильева, Т. И. Гундоровой, Б. Ф. Егорова, В. Б. Мусий и др.
На материале книг О. Богдановой, Л. Фризмана и др. рассмотрена модификация жанра взгляд в связи с обновлением научного нарратива в русском и украинском литературоведении начала XXI века. Правомерность рядоположения моног...
Роман-фрагмент Інґеборґ Бахман “Реквієм за Фанні Ґольдман”: рецепція післявоєнної австрійської метрополії та провінції
Розглядається роман-фрагмент австрійської письменниці Інґеборґ Бахман „Реквієм за Фанні Ґольдман” („Requiem für Fanny Goldmann”) з циклу „Види смерті” („Todesarten”). Звертається увага на просторову організацію цього тек...