Урбаністичний образ Нью-Йорка в англомовній поезії Рози Ауслендер
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2016, Vol 94, Issue
Abstract
Англомовна поезія Рози Ауслендер – цікавий феномен у біографії та творчості німецькомовної авторки, пов’язаний із практичними аспектами життя в еміграції та пережитими душевними травмами. Проаналізувавши поетичні тексти авторки, створені англійською мовою на еміграції в США між 1947 та 1956 роками (поетична збірка „Заборонене дерево”) та деякі пізніші прозові тексти, інтерв’ю, доходимо висновків про неоднозначне ставлення Рози Ауслендер до Нью-Йорка. Таке ж ставлення до мегаполісу поділяла з нею й американська поетеса Маріанна Мур, з якою Ауслендер приятелювала, і дружба ця була важливою для творчого життя буковинської авторки в еміграції. Розглядається також різне сприйняття Нью-Йорка Розою Ауслендер двох різних періодів її проживання там: кінця 1920-х, коли її поезії були традиційними за формою й експресіоністичними за стилем, писалися німецькою мовою, і англомовні повоєнного періоду – серед них верлібри та експериментальні для авторки форми. Незважаючи на численні топографічні назви, що з’являються у поезіях, зібраних у „Забороненому дереві”, головними „нью-йоркськими” мотивами залишаються виклики пристосування до швидкого темпу й ритму життя, прагнення відчуття дому, надія на повторне єднання з Буковиною та німецькою мовою тощо.
Authors and Affiliations
Iryna Vikyrchak
Keywords
Related Articles
- EP ID EP204834
- DOI 10.31861/pytlit2016.94.082
- Views 143
- Downloads 0
Неокласицизм у східно- та центральноєвропейській літературі як складова європейського пізнього модернізму
Класицизм, зокрема й ХХ століття, часто називають позачасовим універсальним стилем і потягом до культурної традиції – так званою циклічно повторюваною тенденцією у літературі. Передовсім у 1920–30-х роках досить широко р...
Творення докси (легітимація знання та інституалізація понять) у гендерних студіях з літературознавства
Аналізується специфіка легітимації наукового знання в гендерних студіях, що наразі постає як питання про місце виробництва знання. Гендерні студії з літературознавства з такого погляду є стратегічним непослідовно-скептич...
Трансформація індивідуального досвіду в романі К. Е. Францоза “Паяц”
Аналізується специфіка модифікації авто-біографічного матеріалу в романі Карла Еміля Францоза „Паяц”. Досліджуються елементи сюжету й особливості образної структури твору, що корелюють з історією життя автора. Фікційний...
Автоміфологізація біографії Публія Овідія Назона
Запропоновано новий підхід до рецепції постаті давньоримського класика Публія Овідія Назона (43 р. до н. е. – 17 / 18 р. н. е.), а саме обстоюється думка, що поетичний доробок антика („Любовні елегії”, „Мистецтво кохання...
Балада Тараса Шевченка “Чого ти ходиш на могилу?” та її ідейно-естетична рецепція Юрієм Федьковичем
Вивчається балада Т. Шевченка „Чого ти ходиш на могилу?” (з циклу „В казематі”) в аспекті її ідейно-тематичної, образно-художньої своєрідності і як об’єкт суто індивідуальної продуктивної рецепції Ю. Федьковичем, що мала...