Екологізація та постнекласична трансформація української економічної науки
Journal Title: Історія народного господарства та економічної думки України - Year 2018, Vol 0, Issue 51
Abstract
В статті розглянуто процес екологізації та концептуального оновлення існуючої системи наукових поглядів на природу та цілі економічного зростання в українській економічній науці на етапі її постнекласичної трансформації наприкінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Показано, що зростання темпів та масштабів економічного розвитку призвело до екологічної та ресурсної кризи, що поставило під загрозу як природне середовище існування людства, так і можливість подальшого економічного розвитку у традиційній моделі економічної поведінки. Аргументовано, що екологічні проблеми, окрім антропогенного та техногенного, мають і наукогенне походження, що визначає необхідність переосмислення існуючих наукових поглядів на цілі економічного розвитку та роль економічної науки у їх забезпеченні. Це, своєю чергою, визначило потребу у кардинальній зміні базових аксіологічних принципів та цільових пріоритетів економічної діяльності людей в масштабах всієї цивілізації, що невідворотно формує запит на модернізацію та екологізацію економічних знань та економічної науки як їх теоретичного підґрунтя. Така модернізація вимагає одночасного оновлення методологічного інструментарію науки та розширення предметного поля аналізу чинників і параметрів оцінки результативності економічного розвитку, що передбачає дослідження не лише економічних, а й соціальних та екологічних критеріїв ефективності економічних процесів, що уможливлюють прогрес цивілізації (в широкому розумінні) та мінімізують негативні екстерналії економічної діяльності для середовища існування людства. Для економічної науки це означає також створення теоретичного підґрунтя для формування нових інституційних норм економічної поведінки, що ґрунтуються на принципах етики відповідальності, людиноцентризму та екологізму.
Authors and Affiliations
Nataliia Suprun
Keywords
Related Articles
- EP ID EP509857
- DOI 10.15407/ingedu2018.51.120
- Views 94
- Downloads 0
«Ефективне суспільство»: уроки Б. Гаврилишина для України
У статті розкрито ключові положення методології Б. Гаврилишина щодо визначення суспільної ефективності. Встановлено залежність останньої від компонентів суспільного ладу. Для цього охарактеризовано індивідуалістсько-конк...
ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНА ҐЕНЕЗА СТРУКТУРНИХ ДИСПРОПОРЦІЙ ЕКОНОМІКИ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
У статті розглянуто історико-економічні чинники виникнення та розвитку структурних диспропорцій економіки східних регіонів України. Визначено історичні та економічні передумови закріплення регіональної спеціалізації прод...
Еволюція господарської структури України на етапі становлення міжнародної торгівлі
Стаття присвячена проблемі виявлення особливостей взаємовпливу та взаємообумовленості зовнішньоекономічних зв’язків України та змін у її господарській структурі на різних етапах історичного розвитку. Метою дослідження є...
Політика УНР у галузі грошового обігу та фінансів (до 100-річчя Української революції 1917–1921 рр.)
Висвітлено історичні умови та характер заходів УНР у галузі грошового обігу, кредиту, державних фінансів. Розкрито причини неефективності грошово-кредитної та фіскальної політик українських урядів 1917–1919 рр. як суттєв...
Іван Франко: національний складник у методології історико-економічного аналізу
Економічні погляди І. Франка були основою створеної ним цілісної концепції про становлення і розвиток України як самостійної держави. Цим пояснюється важливість з’ясування особливостей методології економічних досліджень...