EUROPEAN PLASTIC ART IN ANTHROPOLOGICAL DIMENSION: FROM THE CLASSICS TO THE POSTMODERNISM
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Purpose. The article is devoted to the analysis of corporality as an attribute of plastic art in the Ancient art, the Middle Ages, the Renaissance, the modernism and the postmodernism. Theoretical basis. The authors consider historical development of the art as a change of paradigms. Within each paradigm a special understanding of art is created, which is characterized both by the act of creativity itself and by the evaluation of its results. Particularly urgent is the task to identify the origins of these changes, to indicate their stages, the direction of the evolution of artistic creativity. In this context, corporality as a paradigm of European plastic art is considered in the article in the concrete historical dimension from the classics to the postmodernism. Originality. Postmodern experiments stimulate blurring the borders between the traditional forms and genres of art. Review of canonical ideas about the creation and destruction, order and chaos in art illustrates conscious reorientation from the classical understanding of artistic creativity to the construction of artifacts-simulacra, which is a characteristic feature in the oeuvre of contemporary artists, ranging from the pop art to the present day. Conclusions. The ideas of postmodern philosophers found their visual embodiment in modern artistic practices. Reconstruction of the body, re-switching of its elements according to the principle of chaotic collage, the interpretation of the human body as a separate substance isolated from the individual him/herself, which is presented as a phenomenon of mass culture, became the basis of the creative method of contemporary plastic art. The ideas of postmodern philosophers have found their visual embodiment in the contemporary artistic practices.
Authors and Affiliations
R. M. Rusin, I. V. Liashenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP448463
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150513
- Views 83
- Downloads 0
ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідни...
EMOTIONS AND REASONING IN MORAL DECISION MAKING
Purpose of the research is the study of relationship between emotional and rational factors in moral decisions making. Methodology. The work is primarily based on the analysis and synthesis of the main empirical studies...
ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ГЕНДЕРА ЯК ЧИННИКА СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ
Актуальність. В умовах інтеграції України до європейського співтовариства виникає гостра необхідність перебудови всіх соціальних інституцій, звільнення їх від будь-яких форм дискримінації, у тому числі й за ознакою генде...
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВІЙНИ І МИРУ В РЕЛІГІЙНИХ УЯВЛЕННЯХ ОСОБИСТОСТІ
Мета. Основна мета статті полягає у розгляді методологічних особливостей формування і інтерпретацій уявлень про війну і мир в контексті духовного (нераціонального) переосмислення людиною природи соціальних феноменів, сер...
THE EXISTENTIAL AND THE SPIRITUAL IN THE EXISTENTIAL ANTHROPOLOGY OF G. MARCEL AND E. MINKOWSKI
Purpose. To examine the existential anthropology of G. Marcel and E. Minkowski, in order to demonstrate the necessity of distinguishing the universal-spiritual, as human in human being, apart from the individual-existent...