Фазові етапи та структура кіл епізоотичної циркуляції збудника бешихи в умовах степової зони північного Причорномор'я

Abstract

Збудник бешихи є типовим бактеріальним збудником сапрозоонозної природи, який в умовах сучасного агроландшафту успішно сформував і стійко підтримує полігостальні антропургічні осередки змішаного (природно-синантропічного) та фермського типу. Враховуючи суттєві відмінності у генезисі, етіології та структурі усіх цих осередків, реалії їх розташування, активності та специфіки функціонування постійно входять в протиріччя щодо загальновідомих принципів та закономірностей, характерних для більшості природно-осередкових зоонозів. Метою наших досліджень було встановлення первинних еколого-епізоотичних чинників, які забезпечують фазові та поетапні зміни активності локальних осередків (антропургічного типу) бешихи. Основні матеріали для проведення аналітичних узагальнень були накопичені при дослідженнях осередків бешихи різних екотипів у 2009–2015 рр. Всі фактичні дані були піддані стандартній статистичній обробці з використанням методик пакету програм блоку «Statistica» в системі «Exel-2012». Узагальнені результати аналізу даних щодо динаміки щільності польових гризунів (без їх видової деталізації) та результати їх бактеріологічного контролю заперечують існування прямої залежності в системі «численність гризунів – активність інфекції», демонструючи більш ускладнену (багатофакторну) сутність природних закономірностей спонтанного епізоотичного процесу цієї інфекції. Встановлена ензоотичність для інтразональних територій плавнів та річкових заплав, де природні кола циркуляції бешихи підтримуються уніфікованим комплексом природно-ґрунтових умов та вузькогостальним резервуаром – угрупованням теплокровних хазяїв із екологічно, стаціально та етологічно схожими характеристиками. Встановлено, що головними хазяями польових штамів E.іnsidiosa можна вважати сіру полівку (без таксономічної деталізації) та екзантропних мишей хатніх. Найбільші обсяги висіву збудника мали місце восени на фоні найвищої численності популяцій (із високим вмістом молодняку). Навесні обсяги обліку гризунів та обсяги ізоляції від них культур E.іnsidiosa помітно менші, що, можливо, зумовлено загибеллю основної маси носіїв взимку.

Authors and Affiliations

Л. В. Пероцька

Keywords

Related Articles

Підбір молочнокислих бактерій, ізольованих з природних еконіш, для виготовлення кисловершкового масла геродієтичного призначення

Метою роботи було дослідити технологічні показники та антибіотикорезистентність штамів молочнокислих бактерій (МКБ), виділених із природних еконіш, з метою формування бактеріальної композиції для кисловершкового масла з...

Дослідження українського ринку яєць та яйцепродуктів

В статті показано, що український ринок яєць в останні роки характеризується спадною кон’юнктуро. Це пов’язано з великими обсягами виробництва і обмеженим експортом через спалахи в країні пташиного грипу. Визначено, що ч...

Антропний поворот до сучасності

Антропний поворот філософії постає як теоретичне обгрунтування переходу у ХХ ст. від державно-тотолітарних режимів до глобалізаційно-інформаційного суспільства, демо-ліберальних режимів і прав людини. Від серд ХХ ст. чер...

“Закон України про вищу освіту” як гарантія запобіганню мобінґу у вищих навчальних закладах

У ювілейній статті, присвяченій Якиму Яремі, відомому лінгвісту, педагогу, психологу, багаторічному завідувачу кафедри іноземних мов Львівського зооветеринарного інституту, висвітлено питання мобінґу – однієї із найгостр...

Особливості методів підбору в період створення української червоної молочної породи

Дослідження методів підбору, застосовуваних протягом різних етапів виведення української червоної молочної породи має актуальне значення в оцінці методології породоутворювального процесу. Порівняльним аналізом встановлен...

Download PDF file
  • EP ID EP179212
  • DOI 10.15421/nvlvet7329
  • Views 93
  • Downloads 0

How To Cite

Л. В. Пероцька (2017). Фазові етапи та структура кіл епізоотичної циркуляції збудника бешихи в умовах степової зони північного Причорномор'я. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 19(73), 140-144. https://europub.co.uk/articles/-A-179212