Феноменологія й онтологія А.Бергсона як джерело екзистенціальної філософії Г.Марселя й Є.Мінковского
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 9
Abstract
У статті зіставляються онтологічна установка Бергсона й гносеологічна – Гуссерля щодо істини й шляхів її пізнання. Виявляється відмінність у розумінні інтуїції, а саме: як супраінтелектуальної – за Бергсоном, і як інтелектуальної – за Гуссерлем, а також тієї сутності (ейдоса), яку вона має схоплювати. Обґрунтовується наявність бергсонівського варіанта «редукції», яка, на відміну від гуссерлівської, здійснюється як припинення роботи аналітичної рефлексії. Досліджуються шляхи переосмислення Е.Мінковським і Г.Марселем інтуїції та редукції як її умови.
Authors and Affiliations
Anastasiya Zinevych
Социальная рефлексия как механизм самоорганизации социальных сетей
В ХХI столетии, с развитием информационного общества, неуклонно возрастают роль и значение свободы активной творческой личности и соответствующих равноправных свободно самоорганизующихся сетевых отношений. Предпосылка ин...
Cultural and Historical Contexts for the Development of Coinonious Sociality
The formation and development of the tradition of the Christian coinonia-community as a dialogical form of collectivity, from the time of the first centuries of Christianity to the time of modern times, is researched. It...
Семантика народной иконы в контексте методо- логических принципов структурализма
В статье анализируются методологические основания исследования народной иконы. С этой целью рассматривается правомерность изучения народной иконы в контексте методологических принципов формализма и раскрывается ее подчин...
Дихотомії людського існування та екзистенційна самотність в теорії Еріха Фромма
У статті представлений погляд на природу і самотність Еріха Фромма. Розкриваються основні положення теорії Фромма, особливий акцент робиться на співвідносності дихотомії, екзистенціального конфлікту та структури характер...
Флорентійський неоплатонізм Марсіліо Фічіно
Філософія доби Відродження, а саме XV–XVI ст. передбачає наявність світоглядних детермінант, що мають глибинний герметичний сенс. Із розвитком гуманітарного знання необхідним стає прагнення визначити послідовність с...