FORMATION OF THE PAPAL POSSESSIONS IN ITALY AND ESTABLISHMENT OF THE PAPAL STATE УТВОРЕННЯ ПАПСЬКИХ ВОЛОДІНЬ В ІТАЛІЇ ТА ЗАСНУВАННЯ ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Journal Title: Вiсник Львівського Університету, Серія юридична - Year 2017, Vol 64, Issue
Abstract
There has been investigated in the article the process of creation of the Papal States in Italy and their unification into the Pope’s Patrimony (Patrimony of St. Peter), which preceded the formation of the Papal Empire. There have been considered the first legal acts, which recognized the Christians’ freedom to worship, delegated the Church the authority to landed estate and settled the acknowledgment of political power of the Popes in the territories that belonged to them, namely: the Edict of Toleration by Galerius published at Nicomedia in 311, the Edict of Milan (313), Constitution of Constantine (321), Theodosian Code, in particular, its XVI book „On Universal or Catholic Church». There have been elucidated the peculiarities of obtaining land assets by the Church based on the above-mentioned legal acts as a result of donation or inheritance. The has been described the deed of gift of the King of the Lombards (Langobards) as of 728 as the first legal document, which gave in the possession of the Pope the whole city («The Donation of Sutri»). There has been analyzed the historical backgrounds and political and legal consequences as well as the historic significance of «The Donation of Pepin» -the donation of the king of Franks, an act effected in 754, when the Papal States was created de facto, confirmed in 756, which became its authorization within the limits of the Roman Province and the Exarchate of Ravenna. There have been revealed the falsehood of the Donation of Constantine diploma developed to prove «The Donation of Pepin». Досліджено процес утворення папських володінь в Італії та об`єднання їх у Папську вотчину (Патримоній св. Петра), що передувало заснуванню Папської держави. Розглянуто перші юридичні акти, які визнавали свободу віросповідання християн, надавали Церкві право на землеволодіння та закріплювали визнання політичної влади Римських пап на належних їм територіях. А саме: Нікомедійський едикт Галерія 311 року, який припинив переслідування християн, дозволивши їм вільно сповідувати свою релігію, зокрема будувати церкви і проводити служби, за умови, що вони будуть молитися за благополуччя імператора і держави. Міланський едикт 313 року надав християнству право легального існування у Римській імперії, встановив рівноправність усіх релігій і свободу віросповідування, та передбачив повернення християнам усієї власності, яка була у них відібрана під час переслідувань. Конституція Константина 321 року надала церквам право купувати нерухоме майно і володіти ним, а усім своїм підданим право заповідати своє майно на користь церкви. Кодекс Феодосія, що був складений у 435–438 роках, започаткував процес формування та оформлення правового статусу церкви. Виявлено, що Кодекс Феодосія містить закон 434 року про те, що майно духовенства за відсутності заповіту (ab intestato) і прямих спадкоємців передається церкві. Встановлено, що XVI книга даного Кодексу «Про універсальну або католицьку церкву» закріплює заборону єретикам щодо дарування і заповідання ними майна, та передбачає позбавлення єретиків їхніх землеволодінь. Висвітлено особливості набуття церквою на підставі даних правових актів землеволодінь внаслідок дарування і успадкування. З’ясовано, що поняття Патримонію св. Петра означало, що майно, отримане Папою у володіння, передається Петру як першому єпископу, а не цьому Папі, який виступає лише його наступником і як такий управляє цим майном. Простежено, що вже з часів правління папи Григорія І Великого (590–604) папство стало найбільшим в Італії землевласником та володіло відносною незалежністю від Візантійської імперії. Охарактеризовано дарчу короля лангобардів 728 року як перший правовий документ, який надав папі Римському у світське управління окреме місто («дар Сутрі»). Проаналі- зовано історичні передумови та політико-правові наслідки й історичне значення дарчої короля франків – «дару Пипіна» – як акту, здійсненого 754 року, коли Папська держава була утворена де-факто, та підтвердженого 756 року, що стало її санкціонуванням у межах Римської області та Равеннського екзархату. Розкрито сфальсифікованість розробленої для обґрунтування «дару Пипіна» грамоти «Константинів дар».
Authors and Affiliations
Bohdan Hutiv
Keywords
Related Articles
- EP ID EP184083
- DOI -
- Views 104
- Downloads 0
СУДОВИЙ ПЕРЕГЛЯД РІШЕННЯ ЩОДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
The article deals with general theoretical issues of ensuring judicial review of a disciplinary decision taken in respect of a judge by a primary disciplinary authority. The research starts with the analysis of the inter...
КОНСТИТУЦІЯ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ – ПЕРША ДІЮЧА КОНСТИТУЦІЯ СВІТУ (ДО 230-РІЧЧЯ ОСНОВНОГО ЗАКОНУ США)
In September 2017, 230 years have passed since the entry into force of the Constitution of the United States of America – the Basic Law of the recently created independent state, which liberated itself from the colonial...
SYSTEMATIZATION OF LAW ON ADMINISTRATIVE PROCEDURE: UKRAINIAN PERSPECTIVE СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АДМІНІСТРАТИВНУ ПРОЦЕДУРУ: УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА
The Ukrainian parliament has not adopted a codified act on administrative procedure yet, in spite of three attempts starting from 2004. Meanwhile, the very idea of systematization of law on administrative procedure has b...
ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСАДИ СУДДІВ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ (НА ОСНОВІ ДОСВІДУ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС) REQUIREMENTS FOR THE POSITION OF JUDGE OF THE CONSTITUTIONAL COURT: COMPARATIVE LEGAL ANALYSIS (BASED ON THE EXPERIENCE OF EU MEMBER STATES)
Розглянуто широко обговорювану в суспільстві, однак поверхнево аналізовану фахівцями, проблему реформування конституційної юстиції на сучасному етапі розвитку Української держави. За основу дослідження актуальних проблем...
ЩЕ РАЗ ПРО ЗВОРОТНУ ДІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ У ЧАСІ В АСПЕКТІ ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ
The article deals with the problems of argumentation of the possibility of applying the Decision of the Constitutional Court of Ukraine of 19.04.2000 «On the retroactive effect of the criminal law in time» to cases of so...