Формування професійної компетентності студентів-екологів
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Вступ: Cучасна професійна діяльність вносить суттєві зміни у природне середовище, збільшує можливість виникнення локальних, регіональних і навіть глобальних техногенних катастроф, необхідно поставити у центр уваги підготовки майбутніх фахівців інженерного спрямування формування їх екологічної відповідальності, компетентності, навиків природоохоронної діяльності, що передбачатиме не стільки вироблення емпіричних навичок, скільки виховання духовності, моральності, високої загальної екологічної культури. Метою статті є виокремлення теоретико-методологічних аспектів формування професійної компетентності студентів-екологів. Методи: Для досягнення поставленої мети та реалізації визначених завдань використано комплекс методів наукового дослідження: теоретичні − аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, конкретизація, узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми; емпіричні − спостереження, бесіда, анкетування, тестування, вивчення і узагальнення передового досвіду, метод експертних оцінок, аналіз продуктів творчої діяльності студентів. Формування професійної компетентності забезпечується шляхом компетентнісного підходу, який розглядається як спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Становлення екологічної компетентності майбутніх фахівців спрямоване на формування навичок природоохоронної діяльності, ціннісного ставлення до довкілля, яке реалізується через застосування власних знань у практичній діяльності. Результати: Використовуючи методику моделюючих ситуацій, ми намагалися перевірити здатність студенів до розробки та впровадження екологічних проектів інженерного захисту навколишнього середовища. З цією метою нами було запропоновано спеціально створені екологічні ситуації, оцінивши які студенти мали прийняти рішення, провести інженерно-екологічну експертизу, спроектувати наступні дії тощо. Так, у процесі інженерно-екологічної експертизи хлібокомбінату “Формула смаку” та “Автобуд” майбутнім інженерам було запропоновано здійснити всебічну оцінку впливу підприємства на природне середовище на різних етапах його створення. Проводячи експертизу екологічних об’єктів, майбутні фахівці на достатньому рівні здатні здійснювати контроль та оцінювати рівень дотримання підприємствами законодавства, норм та правил в галузі охорони природи. Узагальнена кількісна і якісна обробка результатів діагностики за критерієм, що відображає когнітивний компонент екологічної компетентності студентів, дала змогу зробити висновок про ступінь усвідомлення майбутніми фахівцями сутності екологічних проблем і способів їх розв’язання. Зокрема, 17.7% опитуваних виявили високий рівень за всіма діагностованими параметрами, достатній рівень притаманний 38.4% респондентів, втім найбільше студентів (43.9%) перебуває на низькому рівні. Роблячи висновок про рівень вияву практичного досвіду природоохоронної діяльності майбутніх фахівців, ми дійшли до таких узагальнених результатів: значна частина опитуваних (48.6%) має низький рівень практичного досвіду щодо розв’язання екологічних проблем, 37.8% студентів перебуває на достатньому рівні, і лише 13.6% респондентів виявили високий рівень готовності включення в природоохоронну діяльність. Висновки: Отже, виходячи з цього, теоретико-методологічні аспекти професійної освіти забезпечуються компетентністно орієнтованим навчанням через формування достатніх за рівнем узагальнення, повноти та дієвості знань й умінь прийняття природобезпечних рішень у ситуаціях еколого-інженерного характеру. Еколого-освітній процес повинен мати керований характер, тому необхідно реалізувати орієнтацію на досягнення запланованого педагогічного результату, забезпечивши підвищення якості всього комплексу умов, які необхідні для формування екологічної компетентності майбутніх фахівців. Вирішення виявлених у ході діагностики проблем полягає, на нашу думку, у розробці поетапної методики формування екологічної компетентності студентів у вищому технологічному навчальному закладі.
Authors and Affiliations
Світлана Ключка, Наталія Старовойтенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP434666
- DOI 10.26697/ijes.2018.3-4.09
- Views 214
- Downloads 0
Effect of Sodium Chloride on Morphology Self-Organization of Saliva During Their Dehydratation
Background: Biological fluids perform a wide range of vital functions of the vital activity of the human body. During the transition of a biological fluid to a solid phase, crystalline structures are formed to the morpho...
Психопатологічні прояви ендогенних психозів з епізодичним перебігом в станах ремісії/інтермісії
Вступ: Проведення диференційної діагностики ендогенних епізодичних психозів являє собою надзвичайно актуальне завдання сучасної психіатричної теорії і практики з огляду на наявний патоморфоз психічних захворювань та тенд...
Тенденції та мотиви освітньої міграції з України до країн Європейського Союзу
Вступ: Серед немонетарних факторів зростання якості життя слід виділити доступ до якісних та прийнятних за ціною освітніх послуг. Упродовж останніх років в Україні активно розвиваються процеси освітньої міграції для навч...
Information and Communication Technologies in Students’ Language Learning
Background and Aim of Study: The article presents the essence of means of information and communication technologies (ICT) in students’ language learning. In the article we consider that fresh thinking about the ways in...
Шляхи формування мовленнєвого етикету професійного спілкування іноземного студента-медика
Вступ: Формування професійної мовленнєвої компетенції іноземного студента-медика включає в себе ознайомлення іноземця з мовленнєвим етикетом як мікросистемою національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих...