Глобалізація в голштинізації: досягнення і генетичні небезпеки

Abstract

Мета. Великомасштабна селекція ґрунтується на використанні сучасних досягнень популяційної генетики, створенні автоматизованих інформаційних систем за допомогою електронно-обчислювальної техніки, моделюванні й оптимізації селекційних програм на ЕОМ та сучасних біологічних технологій відтворення тварин. Централізація селекційної роботи дає можливість за єдиною програмою проводити генетичне вдосконалення великих масивів молочної худоби в межах окремих порід з ефективним використанням досягнень практичної селекції в окремих стадах у результаті індивідуального відбору та підбору. Методи. В умовах великомасштабної селекції відбувається об’єднання в єдиний селекційний процес племінних, репродукторних і товарних стад, а кінцевою метою програми селекції є перенесення отриманих селекційних досягнень в активній частині породи на все поголів’я породної популяції. У зв’язку із впровадженням у практику системи великомасштабної селекції виникає проблема оптимальної кількості ліній у популяціях окремих порід. У голштинській породі (більше 10 млн. корів) існує три лінії і три генеалогічні групи. На думку Ф.Ф. Ейснера (1986), для ведення ефективної селекційної роботи в породах неширокого ареалу розповсюдження необхідно мати 6–8 ліній, а широкого ареалу – не менше 15–20 ліній. Результати. Скорочення заводських ліній і генеалогічних груп у голштинській породі веде до скорочення генетичного різноманіття, а за безсистемного використання сперми бугаїв-лідерів призводить до спорідненого парування. Окрім того, за використання бугаїв, які мають в генотипі аномальні гени, а також їх синів та внуків частота генетичних аномалій у породній популяції швидко зростає. Висновки. Роботу з використання плідників необхідно проводити під постійним генетичним контролем. Усі дібрані для випробування бугаї та їхні дочки мають бути ідентифіковані за факторами груп крові. Крім того, плідників-лідерів необхідно перевіряти на наявність хромосомних аномалій, а в перспективі – і летальних факторів. Інтенсивне використання бугаїв-поліпшувачів, оцінених за нащадками, є основою ефективності великомасштабної селекції молочних порід худоби. Ключові слова: великомасштабна селекція, порода, лінія, генотип, хромосомні аномалії.

Authors and Affiliations

Д. І. Барановський, А. М. Хохлов, Т. М. Данілова

Keywords

Related Articles

ASSOCIATION OF CALPAIN AND CALPASTATIN GENES WITH EXTERIOR TRAITS OF ABERDEEN-ANGUS

Aim. Due to improvement of cattle breeding methods the aim of the study was to assess the relationship between exterior parameters of Aberdeen-Angus and genes associated with meat tenderness – CAPN1 (calpain) and CAST (c...

Aspects of the study of multi-level mechanisms of human adaptation to the extreme conditions of Antarctica

Aim. Study of mechanisms of adaptation of organism functions, including molecular genetic level, to extreme conditions of professional activity in Antarctica. Methods. Survey of Antarctic winterers with clinical, functio...

Характеристики Чернігівської популяції за даними прізвищ

Мета. Було проаналізовано популяції Чернігівської області, а також здійснено порівняння їх з уже вивченими, щоб з’ясувати, як змінюється здатність прізвищ диференціювати популяції районного рівня в областях із різною гео...

Evolution of the stochastic and structural type ecosystem

The article attempts to apply a systematic approach to the consideration of types of existing systems to identify the specific evolution of ecosystems at different levels of organization. The conceptual main consideratio...

ALLELIC STATE OF THE CRE8 GENE CONFERRING RESISTANCE TO THE NEMATODE HETERODERA AVENAE WOLL. IN COMMON WHEAT CULTIVARS OF UKRAINIAN BREEDING

Aim. The work is devoted to discovering the presence of resistance to the cereal cyst nematode in the Ukrainian common wheat germplasm. Methods. The molecular-genetic marker wri15 co-segregating with the Cre8 gene that c...

Download PDF file
  • EP ID EP621353
  • DOI 10.7124/FEEO.v23.983
  • Views 58
  • Downloads 0

How To Cite

Д. І. Барановський, А. М. Хохлов, Т. М. Данілова (2018). Глобалізація в голштинізації: досягнення і генетичні небезпеки. Фактори експериментальної еволюції організмів, 23(), 19-23. https://europub.co.uk/articles/-A-621353