ІМЕННИК ТА ЙОГО КАТЕГОРІЇ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СТИЛІСТИКИ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
У статті подається огляд стилістичної сторони категоріально-граматичних форм іменника в німецькій мові (категорія відмінка, роду, числа, артикль) та розглядаються особливості їх вживання у різних функціональних стилях. На основі аналізу опрацьованого фактичного матеріалу подані основні характерні ознаки іменника та його категорій з точки зору створення стилістичного ефекту. Граматична стилістика, зокрема морфологічна, зосереджує свою увагу головним чином на стилістичних аспектах варіантних граматичних форм, на стилістичних функціях граматичних категорій, на інших стилістичних явищах, викликаних морфологічною структурою, тобто досліджуються ті морфологічні одиниці, які мають виразне стилістичне забарвлення і порівняно легко підлягають лінгвістичному аналізу. Особливості морфологічного складу німецької мови в аспекті стилістики виявляються у кількісному розподілі тих чи інших морфологічних структур і форм у функціональних стилях та у «прив’язці» окремих морфологічних форм до певного функціонального стилю. Завдання статті полягає у розгляді стилістичної сторони категоріально-граматичних форм іменника в німецькій мові та їх вживання у різних функціональних стилях. Іменник дозволяє охоплювати у формі слова певні данності як окремі речі і робить їх доступними у мовленні при допомозі категорій відмінка, роду та числа. Оскільки різний ступінь частотності вживання тих чи інших морфологічних форм пов'язаний з їх приналежністю до книжно-писемного чи усно-розмовного типу мовлення, те у писемному мовленні більш активними є саме іменники, що дає змогу визначення такої організації мовлення, як «номінативного стилю». Іменниковий стиль часто є типовим для офіційно-ділової мови, мови науки, законів, бюрократії, але водночас саме іменники надають таким текстам чіткості та компактності. У результаті дослідження виявлено, що використання частин мови фактично не залежить від мовця та його вподобань, а визначається об’єктивно, зумовлюється тим, що саме стало об’єктом і причиною мовлення. Стилістико-морфологічні прийоми, в основі яких лежить іменник та його категоріальні ознаки, такі як рід, число, відмінок, означеність та неозначеність, є досить широковживаними у різних функціональних стилях сучасної німецької мови. Завдяки їх використанню досягається головна мета спілкування – вплив на читача або слухача. Субєктивно-модальні відтінки морфологічних структур з іменниками сягають від вираження динамізму – до створення статичних картин. In the paper the review of noun categories in modern German is given (category of case, gender, number, article) and the features of their usage are examined in different functional styles. On the basis of analysis of the factual material the basic characteristic sings of noun and its categories are given from the point of view of creation of stylistic effect. Grammatical stylistics, morphological in particular, concentrates the attention mainly on the stylistic aspects of different grammatical forms, on the stylistic functions of grammatical categories, on other stylistic phenomena caused by a morphological structure, those morphological units that have the expressive stylistic colouring. The features of morphological composition of German as viewed by stylistics appear in quantitative distribution of other morphological structures and forms in functional styles and in «attachment» of separate morphological forms to a certain functional style. As a different degree of frequency of the usage of morphological forms is related to their belonging to the book-writing or orally-colloquial type of broadcasting, that is, in the written broadcasting exact nouns are more active, that gives an opportunity of determination of such organization of broadcasting as “noun style”. Substantival style often is typical of an officially-business language, language of science, laws, bureaucracy, but at the same time exact nouns give clearness and compactness to such texts. It is educed as a result of research, that the usage of parts of speech actually does not depend on a speaker and his tastes, but is determined objectively. Stylistic-morphological receptions of the noun lies on its categoial markers, such as gender, case and number, definite and indefinite article, used in different functional styles of modern German. Due to their usage the primary objective of communication – influence on a reader or listener – is achieved. The subjectiv-modal tints of morphological structures with nouns are made as a result of expression of dynamism.
Authors and Affiliations
Тетяна Токарєва
Keywords
Related Articles
- EP ID EP635578
- DOI -
- Views 78
- Downloads 0
ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНИХ ВНЗ
Стаття присвячена засобам вдосконалення навчання іноземної мови у немовних ВНЗ в сучасних умовах. Розглянута проблема інтенсифікації навчання іноземної мови, оскільки основною метою сучасної вищої професійної освіти є пі...
ФОНЕТИЧНІ ВІДМІННОСТІ В УСНОМУ МОВЛЕННІ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК НА СЕГМЕНТНОМУ РІВНІ
Стаття присвячена дослідженню відмінностей усного мовлення представників протилежних статей на фонетичному рівні, а також опису факторів, що спричиняють ці розбіжності. Особливу увагу приділено визначенню характеристик с...
PECULIARITIES OF PHONOSTYLISTIC DEVICES USAGE IN ENGLISH ADVERTISING DISCOURCE
Стаття присвячена дослідженню особливостей вживання фоностилістичних засобів у англомовному рекламному дискурсі. Увага приділяється вивченню сутності поняття «рекламний дискурс» у сучасних лінгвістичних дослідженнях. Бул...
АНГЛОМОВНИЙ МЕДІАДИСКУРС ЯК КОНТЕКСТ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Статтю присвячено дослідженню англомовного медіадискурсу як контексту функціонування фразеологізмів. У статті надається визначення понять «дискурс», «медіадискурс», «фразеологізм», з’ясовуються інституційні ознаки та лін...
ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИХ СВІТІВ ФЕНТЕЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів вербалізації вигаданих вторинних світів фентезі, наявність яких у текстах даного жанру постає інваріантною ознакою на рівні хронотопу. В результаті контекстуальн...