Иммунологические критерии верификации хронического обструктивного заболевания легких и бронхиальной астмы у больных с бронхообструктивным синдромом после завершения лечения туберкулеза или пневмонии
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2014, Vol 3, Issue 7
Abstract
Введение. Бронхиальная обструкция у больных после завершения основного курса лечения туберкулеза или пневмонии, является важным иммунозависимым звеном их патогенеза и определяет основные проявления заболевания, скорость нарастания тяжести и возможность возникновения различных осложнений, может быть основным клиническим синдромом как хронического обструктивного заболевания легких (ХОБЛ), так и бронхиальной астмы (БА), а это значительно затрудняет диагностику и назначения соответствующего лечения. Цель. Выяснить диагностическую ценность параметров, характеризующих состояние иммунной системы у больных ХОБЛ и БА с бронхообструктивным синдромом (БОС), после завершения основного курса лечения туберкулеза или пневмонии. Материалы и методы. Для определения информативности иммунологических параметров, характеризующих состояние клеточного и гуморального иммунитета, обследовано 129 (100,0%) больных (79 мужчин, 50 женщин) в возрасте от 22 до 67 лет, с несложными формами туберкулеза, без деструктивных изменений в легких (первая или третья клинические категории учета больных), а также на негоспитальную пневмонию с БОС которые находились на лечении в терапевтических и пульмонологическом отделениях Львовского регионального фтизиопульмонологического центра. Результаты. Изменения в субпопуляционном составе лимфоцитов периферической крови у больных ХОБЛ и БА свидетельствуют о более выраженных проявлениях депрессии Т-звена иммунитета у больных с ХОБЛ, что является следствием более сильных воспалительных процессов в них, чем у больных БА. Количественный дефицит Т-лимфоцитов у больных сопровождался также угнетением их пролиферативной активности, и у больных ХОБЛ это угнетение было более выраженным. Активация В-системы иммунитета у больных ХОБЛ по сравнению с больными БА, характеризовалась более выраженным повышением относительного количества В-лимфоцитов, ростом уровня ЦИК и дисиммуноглобулинемия, которая проявлялась ростом уровня IgG, Ig А у них и ростом уровня Ig Е у больных БА. Выводы. Диагностическую ценность для верификации ХОБЛ у больных с БОС туберкулезом или пневмонию имели показатели реакции бласттрансформации с фитогемаглютинином, CD+-, CD3+-, CD4+/CD8+-, CD16+-, лимфоцитов, ЦИК, Ig G, а для верификации БА - показатели СD22+-, ЦИК, Ig G.
Authors and Affiliations
H. Volnytska, I. Ilnytskyj, O. Kostyk, L. Bilozir
Keywords
Related Articles
- EP ID EP255467
- DOI 10.25040/lkv2014.03.03
- Views 119
- Downloads 0
Про необхідність розробки критеріїв професійної придатності працівників із артеріальною гіпертензією
Вступ. Проблема хвороб системи кровообігу (ХСК) – одна з найважливіших у медичній науці та практичній охороні здоров’я. Згідно з офіційною статистикою МОЗ України, на артеріальну гіпертензію (АГ) хворіє близько 30,0 % до...
Ускладнення раку шлунка в практиці лікаря-ревматолоґа (огляд літератури та опис клінічного випадку)
Вступ. Проблема діаґностики та лікування хворих на рак, зокрема, з локалізацією у шлунку, є однією з найактуальніших проблем сьогодення як в Україні, так і в усьому світі. Захворюваність на рак традиційно висока в багать...
Раціональне фармаколікування безсимптомної бактеріурії у вагітних
Вступ. Безсимптомна бактеріурія (ББ) належить до патолоґічних станів, зумовлених інфекційним ураженням сечового каналу, що набувають особливого значення у вагітних жінок, оскільки за пізньої діаґностики або неадекватного...
Коаґулопатична кровотеча при розсіяному внутрішньосудинному зсіданні крові. Терапія гепарином і лікувальним плазмаферезом
Вступ. Розсіяне внутрішньосудинне зсідання крові (РВЗК) у випадку акушерських захворювань, гемолізі, деструктивних травмах зумовлює тромбопластинемія (Т) у вигляді шматочків цитолем і екстраґованих із них субстанцій. Т а...
Особливості ремоделювання серця у хворих із післяінфарктним кардіосклерозом і цукровим діабетом 2-го типу: зв’язок із поліморфізмом ґена LEPR Q223R
Вступ. Цукровий діабет 2-го типу є одним із вагомих чинників, що суттєво модифікує процеси ремоделювання ЛШ, прискорює виникнення систолічної та діастолічної дисфункції міокарда та майже втричі підвищує ризик смерті у х...