ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО В АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ: ВІД КЛАСИКИ ДО ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Мета. Стаття присвячена розгляду тілесності як атрибутивної ознаки пластичного мистецтва в Античному мистецтві, Середньовіччі, Відродженні, модернізмі й постмодернізмі. Теоретичний базис. Історичний розвиток мистецтва розглядається авторами як зміна парадигм. В рамках кожної парадигми виробляється особливе розуміння мистецтва, що характеризується як самим актом творчості, так і оцінкою його результатів. Особливої актуальності набуває завдання виявити витоки цих змін, позначити їх етапи, спрямованість еволюції художньої творчості. У цьому контексті тілесність як парадигма європейського пластичного мистецтва розглядається в статті в конкретно-історичному вимірі від класики до постмодернізму. Наукова новизна. Постмодерністські експерименти стимулюють стирання меж між традиційними видами і жанрами мистецтва. Перегляд канонічних уявлень про творення й руйнування, порядок і хаос у мистецтві свідчить про свідому переорієнтацію з класичного розуміння художньої творчості на конструювання артефактів-симулякрів, що є характерною ознакою в творчості сучасних художників, починаючи від поп-арту і до сьогодення. Висновки. Реконструкція тіла, перекомутація його елементів за принципом хаотичного колажу, трактування людського тіла як відстороненої від самої людини окремої субстанції, що подається як феномен масової культури стала основою творчого методу сучасного пластичного мистецтва. Ідеї філософів-постмодерністів знайшли своє візуальне втілення в сучасних мистецьких практиках.
Authors and Affiliations
R. M. Rusin, I. V. Liashenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP448510
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150513
- Views 49
- Downloads 0
FEAR PHENOMENON IN EXISTENTIAL PHILOSOPHY
Introduction. The article describes the fear in the human consciousness as natural and constructive psychological phenomenon indicating an objectless world. The author makes a conclusion as for empirical isolation of the...
НА ПОРОЗІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИНГУЛЯРНОСТІ: ГОТОВНІСТЬ ЛЮДИНИ ДО НОВОГО ВИТКА ЕВОЛЮЦІЇ
Мета. Дослідження спрямоване на філософський аналіз стану готовності людства до технологічної сингулярності, визначення поняття постбіологічності та дослідження шляхів виведення населення (зокрема, українського) на новий...
СТОСУНОК МІЖ ТІЛОМ І ПРОСТОРОМ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПОЛІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ: БЛЮМЕНБЕРҐОВА КРИТИКА «АНТРОПОЛОГІЄФОБІЇ» ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ
Мета. Запропонована на розгляд стаття спрямована на прояснення зсуву в гуманітарному пізнанні від тематики просторового повороту, оголошеного Мішелем Фуко, до перформативного повороту, що має антропологічні засади і ґрун...
ПОЗАТІЛЕСНИЙ ДОСВІД, ЧИСТЕ БУТТЯ ТА МЕТАФІЗИКА
Мета. Показати, що поняття метафізики й емпіричних наук походять із досвіду. Відмінність полягає лише в тому, що поняття метафізики виникають на основі незвичного досвіду, а саме позатілесного, тоді як емпіричних наук –...
ФІЛОСОФСЬКІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що о...