Києво-Могилянський аристотелізм у контексті другої схоластики
Journal Title: Київська Академія - Year 2016, Vol 0, Issue
Abstract
У статті досліджується стосунок києво-могилянських філософських курсів XVII–XVIIІ ст. до аристотелівської традиції. Спочатку виставлено критерії, за якими його можна оцінити. Виділено два основних типи критеріїв: суб’єктивні і об’єктивні. Відповідно до перших, могилянці чітко визначали свою філософію як аристотелівську, перипатетичну або ad mentem Aristotelis. Є багато аристотелівських елементів в змісті та в структурі курсів, що задовольняють об’єктивні критерії. Так, логіка і фізика структуровані відповідно до традиційного порядку книг Аристотеля з цієї тематики. Всі основні концепти (ens, essentia і existentia; actus і potentia; materia і forma; чотири причини; 10 категорій тощо), на які спираються могилянські професори, походять від Аристотеля. У статті доводиться, що аристотелівські елементи прийшли в могилянські курси через схоластичну традицію, насамперед з єзуїтських філософських курсів того часу. Однак в окремих випадках, як-от лекціях Теофана Прокоповича, можна помітити глибшу обізнаність з творами Аристотеля.
Authors and Affiliations
Mykola Symchych
Keywords
Related Articles
- EP ID EP509413
- DOI 10.18523/1995-025x2016120052
- Views 47
- Downloads 0
“This Vessel Was Manufactured for Holy Water...”: on the Characteristics of Rector Feodosiy Gugurevych Times
The history of Kyiv-Mohyla Academy for the second part of the 17th century is insufficiently developed even for the specific facts available at present. Currently it is little known about the Kyivan professors and rector...
Quotations from the Song of Songs and the Apocalypse in Early Modern Ruthenian Homilies on the Feast of the Dormition: between Western Influences and Continuity of Byzantine Models
The aim of this study is to investigate a group of nine early modern Ruthenian homilies dedicated to the Marian feast of the Dormition, while focusing on both the liturgical and extra-liturgical sources of their Biblical...
Історичні студії у Львівській єзуїтській академії (1661–1773)
У статті на прикладі Львівського єзуїтського колегіуму простежено тривалий процес поступового запровадження історичних студій до моделі шкільництва Товариства Ісуса. Ця модель, закріплена незмінним до ліквідації Товарист...
Волощенко, Станіслав. Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання. Каталог (Київ: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира, 2017), 504 с., іл.
Позитивною тенденцією останніх років стала поява друкованих каталогів приватних зібрань стародруків. Завдяки цьому наукова громадськість отримує інформацію про книги, які досі перебували поза науковим обігом, а тимчасом...
Дві Академії (про зв’язок між Українською академією наук та Київською духовною академією)
Документ, що тут публікується (повідомлення Української академії наук від 2 червня 1919 р. Миколі Біляшівському про обрання його академіком), зберігається у Національному музеї історії України. Він цікавий, зокрема, зроб...