Клінічні ознаки, діаґностика та лікування хронічного вушного шуму
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2014, Vol 3, Issue 7
Abstract
Вступ. Вушний шум (ВШ, tinnitus) – це патолоґічні слухові відчуття або звукові феномени, що виникають у вусі або в голові. Проблема ВШ вивчена не до кінця, позаяк його асоціюють із великою кількістю чинників, що стосуються не лише орґана слуху, а й інших систем та орґанів. Мета. Визначити етіолоґічні, патоґенетичні та клінічні аспекти у хворих з основною скаргою на ВШ та раціональні засади діаґностики й лікування патолоґічних станів, що супроводжуються ВШ. Матеріали і методи. На базі аудіолоґічної лабораторії ЛОР-клініки та ЛОР-поліклінічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні упродовж 2008–2013 рр. проводилось розширене обстеження пацієнтів, які звертались за консультацією з приводу ВШ як основної або єдиної скарги. Опрацюванню підлягала інформація про хворих із шумом у вухах чи в голові, що тривав понад місяць (452 випадки). Серед пацієнтів були 231 чоловік та 221 жінка, вік хворих коливався від 15 до 83 років, середнє значення – 46,9 року, найчастіше звертались особи віком 40–59 років (226 – 50,0 %). Результати. У більшості хворих із ВШ відзначено сенсоневральне або комбіноване підвищення порогів слуху незначного ступеня, більш виражене на високих частотах. Підвищення порогів слуху було найбільш вираженим на частотах, що відповідали аудіолоґічним характеристикам, отриманим за допомогою тінітометрії, що переважно виявляла високочастотний ВШ. Зміни коротколатентних слухових викликаних потенціалів були найбільш вираженими за результатом тестування тональними сигналами, що відповідали частоті ВШ. Комплексне етіопатоґенетичне лікування було ефективним практично у всіх хворих із ВШ. Висновки. Усебічне аудіолоґічне обстеження у випадку ВШ доцільне з метою вибору раціонального лікування. Метод немедикаментозної седації фототриґеруванням досить ефективний у більшості пацієнтів, що дає підстави вважати перспективним його подальше розроблення.
Authors and Affiliations
Al. Kitsera
Keywords
Related Articles
- EP ID EP255483
- DOI 10.25040/lkv2014.03.048
- Views 116
- Downloads 0
Состояние андрогенного обеспечения у больных стабильной стенокардией в сочетании с сахарным диабетом 2-го типа и его изменения под влиянием лечения статинами
Введение. Поскольку холестерин является субстратом для синтеза половых гормонов, включая тестостерон, можно ожидать изменения андрогенной обеспеченности у пациентов, принимающих статины. В то же время влияние статинов на...
Optimization of Diagnostic and Treatment Tactics Regarding Impacted Lower Third Molars with the Employment of Author’s Program of Computer Modelling
Introduction. A significant percentage of intra- and postoperative complications requires the search for the new approaches to making a decision on the appropriateness and choice of methods for atypical removal of the lo...
Характеристика стану кісток у жінок у постменопаузі, хворих на системний червоний вовчак
Вступ. Епідеміолоґічні дослідження свідчать, що поширеність остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) більша, ніж у загальній популяції, а це потребує детального вивчення його особливостей у таких пацієнтів...
Современный взгляд на проблему поражения органов дыхания у больных циррозом печени: обзор литературы; описание клинического случая
Введение. Проблема заболеваний печени является одной из самых распространенных в современной гастроэнтерологии, а цирроз печени (ЦП) ˗ основной причиной гепатаргий и гепатодепрессий. Дисбаланс вазоактивных веществ с одно...
Эффективность методов аллопластики параумбиликальных троакарных грыж, сочетающихся с диастазой прямых мышц живота, с учетом факторов риска их рецидива (сообщение первое)
Введение. Частота возникновения троакарных грыж после лапароскопической холецистэктомии составляет 3,4-6,7%. К локальным факторов риска их образования относятся размер и тип троакара, место его введения, расширение троак...