КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ АСЕПТИЧНОГО МЕНІНГІТУ У ХВОРИХ З КІСТОЗНИМИ МЕНІНГІОМАМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2017, Vol 21, Issue 3
Abstract
Мета роботи — вивчити частоту синдрому асептичного менінгіту (САМ), описати осо- бливості його діагностики та клінічних виявів, диференційні діагностичні критерії, а також особливості показників імунітету у хворих з кістозними менінгіомами головного мозку (КМ ГМ) зі звичайним післяопераційним перебігом та розвитком САМ. Матеріали та методи. Проаналізовано історії хвороби 54 хворих з КМ ГМ різної локалі- зації та гістологічної структури, прооперованих у відділенні позамозкових пухлин та ендоско- пічної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» у 2012–2016 рр. Імунітет оцінено у 18 пацієнтів з пухлинами ГМ та післяопераційним САМ різної гістоструктури (менінгіоми — у 13, гліоми низького ступеня анаплазії — у 2, високого ступеня анаплазії — у 3). Проведено порівняння зі звичайним післяопераційним перебігом у 7 пацієнтів з пухлинами ГМ без розвитку САМ (менінгіоми — у 3, гліобластоми — в 3, мета- стаз раку — в 1). Дослідження проводили на 1-шу–7-му, 8-му–14-ту, 15-ту добу і більше після операції. Фенотип лімфоцитів периферичної крові (СD3+, CD4+, CD8+, CD4+/CD8+) визна- чали за допомогою моноклональних антитіл (набір IMK Plus, Becton Dickinson, США) мето- дом протокової цитометрії (FASCaliburE2085), рівень імуноглобулінів A, M та G у сироватці крові — методом простої радіальної імунодифузії в гелі за Манчіні. Функціональну активність нейтрофілів оцінювали в тесті фагоцитозу за фагоцитарною активністю і фагоцитарним числом, а також у тесті відновлення нітросинього тетразолю. До контрольної групи залуче- но 10 хворих із стійкою компресією корінців попереково-крижового відділу хребта. Результати. САМ мав місце у 8 (14,81 %) пацієнтів. Клінічна картина САМ розвивалася гостро на 3-тю–7-му добу після операції. У загальному аналізі крові відзначали лейкоцитоз без значних коливань, високу ШОЕ. Аналіз показників імунитету периферичної крові хворих із САМ не виявив ознак інфекційного чи автоімунного запалення. Зміни були невиразними, не- типовими і нетривалими. Показники повертались до норми протягом 3 тиж. На нашу думку, предикторами ризику розвитку САМ у доопераційний період є такі лабораторні показники, як зменшення кількості лімфоцитів та еозинофілів, збільшення кількості моноцитів у пери- феричній крові. Розвиток САМ є найвірогіднішим у разі конвекситальної локалізації КМ ГМ (лікворні шляхи, шлуночки великого мозку та задня черепна яма) і наявності пухлин з різними гістологічними варіантами (анапластичні КМ ГМ, гліальні пухлини з кистозним компонен- том, некрозом та розпадом тканини пухлини). Висновки. Радикальне видалення КМ ГМ, запобігання потраплянню кістозної рідини в лікворні шляхи, раціональне використання глюкокортикоїдів протягом перших 5–10 днів піс- ля операції дають змогу значно знизити частоту розвитку САМ. При появі ознак менінгіту обов’язковим є його диференціація з бактеріальним менінгітом та лікування для виведення кістозних компонентів з ліквору, і зменшення запальної реакції оболонок великого мозку за до- помогою глюкокортикоїдів.
Authors and Affiliations
ЛУН ЦЗЯН, М. С. КВАША
Keywords
Related Articles
- EP ID EP453567
- DOI 10.26683/2304-9359-2017-3(21)-16-23
- Views 82
- Downloads 0
СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ ПАРЦИАЛЬНОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ СЕЛЕЗЕНОЧНОЙ АРТЕРИИ ПРИ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Представлен современный взгляд на проблему применения парциальной эмболизации селе- зеночной артерии у пациентов с портальной гипертензией. Анализ литературных источни- ков выявил, что редукция селезеночного кровото...
НАЧАЛЬНЫЙ ОПЫТ ЭНДОВАСКУЛЯРНОГО СТЕНТИРОВАНИЯ ПОПЕРЕЧНОГО СИНУСА ПРИ ИДИОПАТИЧЕСКОЙ ВНУТРИЧЕРЕПНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ
Представлен опыт лечения стеноза поперечного синуса при идиопатической внутричереп- ной гипертензии у пациентки 39 лет, находившейся под наблюдением с 2009 г. Традиционные методы лечения, в том числе хирургические, ок...
СПІВВІДНОШЕННЯ АНЕВРИЗМ АРТЕРІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ З ВАРІАНТАМИ РОЗВИТКУ ВІЛЛІЗІЄВОГО КОЛА
Мета роботи — поліпшити діагностику аневризм головного мозку з використанням рент- геноконтрастних методів дослідження, вивчити співвідношення варіантів будови віллізієвого кола з наявністю аневризм та визначити тактику...
ФУЗИФОРМНІ АНЕВРИЗМИ В СТРУКТУРІ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ
Мета роботи — вивчити поширеність фузиформних аневризм (ФА) серед артеріальних аневризм судин головного мозку та їх структуру. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 1650 хворих з артеріальними аневризмами судин головн...
ДИНАМІКА ВМІСТУ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 ЯК ВИЯВ ІМУНОЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ ПРИ АНЕВРИЗМАТИЧНОМУ СУБАРАХНОЇДАЛЬНОМУ КРОВОВИЛИВІ
Мета — вивчити динаміку маркерів імунозапальної реакції (цитокінів); установити па- тогенетичне і прогностичне значення рівня ІЛ-6 при геморагічному інсульті. Матеріали і методи. Обстежено 27 пацієнтів із субарахноїда...