КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНА СПЕЦИФІКА ПОЧАТКОВИХ РЕЧЕНЬ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ, ВІДМІЧЕНИХ ЛІТЕРАТУРНОЮ ПРЕМІЄЮ «DEUTSCHER BUCHPREIS»
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Представлена стаття являє собою спробу осмислення феномену початкових речень художнього тексту з погляду їх когнітивно-комунікативного потенціалу, який реалізується через відповідність речень певним критеріям читомості (читабельності, прочитності). Ці критерії визначають, наскільки складними (або легкими) є речення для сприйняття читачем, наскільки чітким є вираження їх комунікативного аспекту та наскільки прозорою та лінійною є їхня синтаксична структура. У якості матеріалу стаття використовує початкові речення німецькомовних романів, які були відзначені літературною премією «Deutscher Buchpreis» у 2013–2017 рр. Для визначення характеристик читомості використовуються такі критерії: чіткість виокремлення актантів, що полегшує сприйняття предикативних зв'язків у реченні; обмежене вживання вставних конструкцій; варіювання структури речення; формування смислового змісту речення не пізніше ніж через 12 слів від його початку; використання головних речень для передачі ключової інформації, а підрядних речень – для повідомлення додаткових даних. The presented article is an attempt to understand the phenomenon of opening sentences in a literary text from the point of view of their cognitive and communicative potential, which is realized through the correspondence of sentences to certain criteria of readability. These criteria determine how difficult (or easy) it is for the reader to perceive the sentences, how clearly their communicative aspect is expressed and how transparent and linear their syntactic structure is. In terms of material this article makes use of the opening sentences of German-language novels, which were awarded the literary prize "Deutscher Buchpreis" in 2013–2017. To determine the readability characteristics, the following criteria are used: a clear selection of actants, which facilitates the perception of predicative links in the sentence; limited use of parenthesis; variation of the sentence structure; formation of the communicative content of the sentence not later than 12 words from its beginning; use of the main clauses to communicate the key information, and subordinate clauses to provide additional information. The readability of the opening sentences was determined according to a score scale based on the outlined criteria. After investigating five examples we came to the conclusion that the level of sentence readability correlates with the complexity of its syntactic structure. At the same time, adherence to all criteria of readability leads to a decrease in the communicative content of sentences. In particular, those opening sentences of the novels, which received the highest score on the proposed scale, are the shortest and simplest in terms of their syntactic structure. On the other hand, the sentences, which were in the middle of the ranking, appear to be easy to perceive and comprise a denser communicative content.
Authors and Affiliations
Дмитро Соколов
Keywords
Related Articles
- EP ID EP631948
- DOI -
- Views 89
- Downloads 0
ПРОФІЛЬ ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКЛАДАЧА (ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ОЧИМА ВИШІВ ТА ІНДУСТРІЇ)
Мета статті – з’ясувати пріоритетність професійних компетенцій письмових перекладачів. Матеріал для аналізу – дані опитування викладачів перекладацьких відділень України та представників індустрії лінгвістичних послуг. В...
ДЕФІНІЦІЙНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ ПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ ГУМАНІЗМ, ПЛЮРАЛІЗМ, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ
У статті здійснено огляд лінгвістичних поглядів вітчизняних та зарубіжних мовознавців на когнітивну структуру концепту. Здійснено контекстуально-інтерпретаційний аналіз прикладів мовної вербалізації лексем гуманізм, плюр...
КОНЦЕПТ ЖІНКА В ЛАТИНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЯХ І ПРИКАЗКАХ
У статті простежено особливості вербалізації стереотипних національних уявлень про жінку в латинських прислів’ях і приказках. Концепт жінка в латинських пареміях найчастіше репрезентують лексеми femina, matronа, mulier,...
РІЗНИЦЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ «АКТИВНИЙ СЛОВНИК», «ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА», «МІЖСТИЛЬОВА» ТА «ЕМОЦІЙНО НЕЙТРАЛЬНА» ЛЕКСИКА
У статті розглянуто дефініції термінів «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика, які вказують на різні групи лексикону української мови залежно від критеріїв, покладених в осн...
СУЧАСНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
У статті представлено засоби формування міжкультурної компетентності у вищих навчальних закладах. Розглянуто визначення міжкультурної компетентності та її складники. З-поміж сучасних засобів формування міжкультурної комп...